1І Мойсей закінчив промовляти всі ці слова до всіх ізраїльських синів. 2Він сказав їм: Мені сьогодні сто двадцять років; я більше не зможу входити та виходити. А Господь сказав мені: Ти не переправишся через цей Йордан. 3Господь, твій Бог, Який ітиме попереду, перед твоїм обличчям, Сам вигубить ці народи з-перед твого обличчя, і ти заволодієш ними, та Ісус, який ітиме попереду, перед твоїм обличчям, як Господь і сказав. 4Господь учинить із ними так, як учинив із Сеоном та Оґом, двома царями амореїв, що були по тому боці Йордану, та з їхньою землею, — як Він вигубив їх. 5Господь видав їх вам; тож учиніть з ними так, як я вам звелів. 6Будь мужнім і сильним, не бійся, не лякайся, ані не тривожся перед їхнім обличчям, бо Сам Господь, твій Бог, Який іде попереду з вами й серед вас, не залишить тебе і не покине тебе. 7Тоді Мойсей покликав Ісуса і сказав йому перед усім Ізраїлем: Будь мужнім і сильним, адже ти ввійдеш перед обличчям цього народу в землю, яку Господь поклявся дати нашим батькам, і ти їм передаси її в спадщину. 8Господь, Який буде йти разом з тобою, не залишить тебе і не покине тебе, — не бійся і не лякайся. 9Мойсей написав слова цього закону в книзі й дав священикам, синам Левія, які носять ковчег Господнього завіту, та старійшинам ізраїльських синів. 10Того дня Мойсей заповів їм, кажучи: Кожних сім років, у час року прощення, у свято Наметів, 11коли весь Ізраїль зійдеться, щоб явитися перед Господом, твоїм Богом, на місці, яке обере Господь, прочитуватимете цей закон перед усім Ізраїлем, щоб вони чули, 12зібравши народ, — чоловіків, жінок, нащадків і захожого, який проживатиме у твоїх містах, — щоб вони слухали і навчилися боятися Господа, вашого Бога, — і нехай вони слухають, щоб виконувати всі слова цього закону. 13І їхні сини, які нічого не знають, слухатимуть і навчатимуться боятися Господа, вашого Бога, усі дні, скільки вони житимуть на землі, до якої ви переправляєтеся через Йордан, щоб заволодіти нею. 14Господь сказав Мойсеєві: Ось наблизилися дні твоєї смерті. Поклич Ісуса та станьте біля входу в намет свідчення, і Я дам йому настанови. Тож Мойсей та Ісус пішли до намету свідчення і стали біля входу в намет свідчення. 15Тоді Господь зійшов у хмарі й став біля входу в намет свідчення, і стовп хмари став біля входу в намет. 16І Господь сказав Мойсеєві: Ось ти спочинеш зі своїми батьками, а цей народ, повставши, чинитиме розпусту, йдучи слідом за чужими богами тієї землі, в яку він входить; вони покинуть Мене і знищать Мій завіт, який Я уклав із ними. 17І того дня Я запалаю на них гнівом, покину їх і відверну від них Своє обличчя, і цей народ буде пожертий, і його спіткають численні лиха і нещастя. І того дня він скаже: Ці лиха спіткали мене через те, що серед мене немає Господа, мого Бога. 18Я ж безсумнівно відверну від них того дня Своє обличчя через усе зло, яке вони скоїли, звернувшись до чужих богів. 19А тепер запишіть слова ось цієї пісні, навчіть її ізраїльських синів і вкладіть її в їхні уста, щоб ця пісня була Мені свідченням на ізраїльських синів. 20Адже Я введу їх у добру землю, про яку Я поклявся їхнім батькам, землю, яка тече молоком та медом, а вони їстимуть і, наситившись, вдовольняться і звернуться до чужих богів, служитимуть їм, розгнівають Мене і знищать Мій завіт. 21І ця пісня, свідчачи, протистоятиме їм, бо вона не зникне з уст їхніх нащадків. Адже Я знаю їхнє лукавство, те, що вони коять тут сьогодні, ще перед тим, як Я ввів їх у ту добру землю, про яку Я поклявся їхнім батькам. 22Того дня Мойсей записав цю пісню і навчив її ізраїльських синів. 23Він заповів Ісусові й сказав: Будь мужнім і сильним, бо ти введеш ізраїльських синів у землю, про яку Господь поклявся їм, і Він буде з тобою. 24Коли Мойсей закінчив писати в книзі всі слова цього закону аж до кінця, 25то заповів левітам, які носять ковчег Господнього завіту, кажучи: 26Візьміть книгу цього закону, покладіть її збоку ковчега завіту Господа, вашого Бога, і нехай вона буде там як свідчення на тебе, 27бо я знаю твою бунтівливість і твою тверду шию. Адже ще поки я сьогодні живу з вами, ви були бунтівничі супроти Бога, то як не будете й після моєї смерті? 28Зберіть до мене голів ваших племен, ваших старійшин, ваших суддів та ваших писарів, щоб я промовив до їхніх вух усі ці слова й покликав їм за свідків небо і землю. 29Адже я знаю, що після моєї кончини ви безсумнівно чинитимете беззаконня і збочите з дороги, яку я вам заповів, і в останні дні вас спіткає лихо, бо ви скоїте зло перед Господом, доводячи Його до гніву ділами своїх рук. 30І Мойсей промовив, щоб чула вся ізраїльська громада слова ось цієї пісні аж до кінця:
