1Зло не зустріне того, хто боїться Господа, але й у випробуванні він знову визволяється. 2Мудра людина не зненавидить закон, а хто лише вдає, у ньому — як у кораблі під час бурі. 3Розумна людина вірить на слово, і для неї закон вірний, наче явне об’явлення. 4Приготуй слово — і так послухають, прив’яжи розумність і відкажи. 5Нутро нерозумного — колесо воза, і його роздумування, як вісь, що обертається. 6Кінь для розплодження, як друг, що глузує, він ірже під кожним, що сидить.
7Чому день перевищує день, і все світло дня в році від сонця? 8У пізнанні Господа були поділені, і Він змінив часи і свята. 9З них Він підняв деякі та освятив, і з них поклав на кількість днів. 10І всі люди із землі, і з землі створено Адама. 11У безлічі вміння Господь розділив їх і змінив їхні дороги. 12З них поблагословив і підняв, і з них освятив і до себе наблизив. З них прокляв і впокорив, і повернув їх від їхнього стояння. 13Усі одне за Його волею в Його руці, як глина гончаря, так люди — в руці Того, Хто їх створив, щоб їх віддати за Його судом. 14Напроти зла — добро, а напроти смерті — життя, так само напроти побожного — грішник. 15Поглянь на всі діла Всевишнього — так само: два і два, — один напроти одного.
16І я, останній, не доспав, як той, хто збирає за збирачами винограду. 17За благословенням Господа я випередив, і, як збирач, наповнив тік. 18Пізнайте, що я не трудився для мене самого, але для всіх, що шукають напоумлення. 19Послухайте мене, вельможі народу, і сприйміть, проводирі збору.
20Синові та жінці, братові й другові не дай власті над тобою у твоєму житті. І не дай іншому твого добра, щоб, розкаявшись, ти не був через них у злиднях. 21Так довго, як ще живеш, і є подих в тобі, не обмінюй себе на всяке тіло. 22Бо краще, щоб тебе просили діти, ніж дивитися в руки своїх синів. 23У всіх твоїх ділах будь першим, не дай сплямити твою славу. 24У день закінчення днів твого життя і в час смерті роздай спадок.
25Їжа, палиця і тягар — для осла; хліб, напоумлення і діло — для раба. 26Забезпеч роботою раба — і знайдеш спочинок; розв’яжи йому руки — і шукатиме свободи. 27Ярмо і ремінь схиляють шию, а для поганого раба — муки і рани. 28Пошли його на працю, щоб не був бездіяльним, бо безділля привчило до різноманітного зла. 29Постав на діла, — так, як йому і належиться, — і якщо не підкоряється, то тяжкими зроби колодки. 30І не вимагай надмірно від усякого тіла, і без суду нічого не чинитимеш.
31Якщо в тебе є раб, нехай буде, як ти, бо ти його придбав кров’ю. 32Якщо в тебе є раб, май його за брата, бо потребуєш його, як твою душу. 33Якщо зло йому вчиниш, і він, уставши, втече, по якій дорозі шукатимеш його?
