Мудр. Іс. Сираха 17

₁Господь створив людину із землі й знову повернув її до неї. ₂Лічені дні й час дав їм, і дав їм владу над тими, що на ній. ₃Подібно до Самого Себе Він одягнув їх силою і створив їх за Своїм образом. ₄Поклав Свій страх на всякому тілі й дав йому володіти дикими звірами і птахами. ₅Дав послуговуватися п’ятьма Господніми почуттями, а шостий — розум — дав їм, ділячи, і сьоме — слово пояснення Його дій. ₆Раду, язик і очі, вуха і серце дав їм пізнавати. ₇Він наповнив їх пізнаванням розуміння і показав їм добро і зло. ₈Він поклав Свій страх в їхні серця, щоб показати їм величність Своїх діл, і дав крізь віки хвалитися Його дивовижними ділами. ₁₀І Ім’я святості похвалять, щоб розповідалося про величності Його діл. ₁₁Він подав їм розуміння і дав їм успадкувати закон життя, щоб пізнали, що будучи мертвими, тепер починають. ₁₂Він уклав з ними вічний завіт і показав їм Свої суди. ₁₃Їхні очі побачили величність слави, і їхнє вухо почуло славу Його голосу. ₁₄І Він сказав їм: Вважайте на всяку неправедність. І заповів їм кожному про ближнього.

₁₅Їхні дороги постійно перед ним, вони не сховаються від Його очей. ₁₆Їхні дороги від молодості до поганого, і вони не змогли свої серця замість камінних зробити тілесними. ₁₇Бо в поділі народів усієї землі Він кожному народові поставив володаря, і Господня частина — Ізраїль. ₁₈Ним, що є первородний, Він піклується напоумленням і, розділюючи світло любові, Його не засмучує. ₁₉Усі їхні діла перед Ним, як сонце, і Його очі постійно на їхніх дорогах. ₂₀Їхні неправедності не сховалися від Нього, і всі їхні гріхи — перед Господом. ₂₁А Господь, будучи добрим і знаючи Своє творіння, не засмутив їх і не покинув, щадячи їх. ₂₂Милостиня людини — з Ним як печать, і милість людини збереже як зіницю, розділюючи своїм синам і дочкам покаяння. ₂₃Після цього встане і віддасть їм, та їхню віддачу покладе на їхню голову. ₂₄Лише тим, що каються, Він дав повернення і потішив тих, що знемагали від терпеливості.

₂₅Повернися до Господа і покинь гріхи, помолися до обличчя і применши спотикання. ₂₆Підійди до Всевишнього і відвернися від неправедності, бо Він сам попровадить з темряви до світла здоров’я, і дуже зненавидь гидоти. ₂₇Хто Всевишнього хвалитиме в аді замість живих і тих, що дають прославляння? ₂₈Від мертвого гине прославляння, як від неіснуючого. Живучий і здоровий похвалить Господа. ₂₉Бо велике Господнє милосердя і прощення для тих, що до Нього повертаються. ₃₀Бо все не може бути в людях, тому що син людини не є безсмертний. ₃₁Що світліше за сонце? І воно зникає. І тіло, і кров задумують зло. ₃₂Він наглядає над силою високого неба, і всі люди — земля та попіл.