1Соломона. Боже, дай Свій суд цареві й Свою праведність — синові царя,
2щоби судити Твій народ у праведності й Твоїх убогих — у справедливості.
3Хай принесуть гори мир Твоєму народові, а пагорби — праведність.
4Він буде судити бідних із народу, спасатиме синів убогих і впокорить наклепника.
5Він буде перебувати, доки існує сонце і перед місяцем, — з роду в рід.
6Він зійде, як дощ на руно, — немов краплі, що падають на землю.
7За його днів процвітатиме справедливість і буде тривалий мир, — доки не зникне місяць.
8І він буде панувати від моря і до моря, і від ріки аж до кінців світу.
9Перед ним упадуть ниць ефіопи, а його вороги лизатимуть порох.
10Царі Тарсу й островів принесуть дари, — царі арабів і Сава принесуть дари.
11Йому поклоняться всі царі, йому служитимуть усі народи.
12Бо він вирвав бідного з рук сильного, — убогого, в якого не було помічника.
13Він буде турбуватися про бідного й убогого, і душі нужденних спасе.
14Він спасе їхні душі від здирства й несправедливості, а їхнє ім’я буде в пошані у нього.
15І буде жити, і отримуватиме золото з Аравії, і за нього завжди будуть молитися, і весь день його величатимуть.
16У землі будуть міцні споруди — на шпилях гір. Плід його здійматиметься понад Ліван, а ті, хто в місті, розростатимуться, мов трава на землі.
17Нехай буде його ім’я благословенне навіки, його ім’я перебуватиме, доки існує сонце. У ньому будуть благословенні всі племена землі, усі народи назвуть його блаженним.
18Благословенний Господь Бог, Бог Ізраїля — Єдиний, Який чинить дивовижні речі.
19Благословенне Ім’я Його слави навіки — і навіки-віків; і вся земля наповниться Його славою. Нехай буде так, хай так буде!
20Закінчилися пісні Давида, сина Єссея.
