1Сину, не забувай моїх вказівок, нехай твоє серце прибереже мої слова.
2Адже вони продовжать тобі тривалості днів, років життя та миру.
3Жертовності й віри хай не забракне тобі, пов’яжи їх на свою шию — і знайдеш благодать.
4Думай про те, що добре перед Господом та людьми.
5Усім серцем надійся на Бога, а не підносься своєю мудрістю.
6На всіх своїх дорогах пізнавай її, щоб вона випростовувала твої дороги, і нога твоя не спіткнулася.
7Не будь мудрим сам перед собою, та бійся Бога і ухиляйся від усякого зла.
8Тоді прийде оздоровлення для твого тіла й піклування про твої кістки.
9Вшановуй Господа своєю сумлінною працею і принеси Йому найперше зі своїх плодів праведності,
10щоб твої комори наповнилися вщерть пшеницею, а твої чавила давали в надмірі вино.
11Сину, Господнім покаранням не нехтуй і не слабни, коли Ним покараний.
12Бо кого Господь любить, того повчає, і карає кожного сина, якого приймає.
13Блаженна людина, яка осягнула мудрість, і смертний, який пізнав розуміння.
14Адже краще її набувати, ніж золоті чи срібні скарби.
15Вона дорожча за коштовні камені, не встоїть проти неї ніщо погане. Вона є добре відомою всім, хто наближається до неї; усі цінності не варті її.
16Адже довголіття, роки життя — в її правиці, а багатство й слава — в її лівиці.
16aЗ її уст виходить правда, а закон і милість вона носить на язиці.
17Її дороги — добрі дороги, і всі стежки її — мирні.
18Вона — дерево життя для всіх, хто її тримається, вона — надійна опора для тих, хто покладається на неї, наче на Господа.
19Бог мудрістю заснував землю, Він небо розумом утвердив.
20Знанням розкрилися безодні, і хмари кроплять росами.
21Сину, не проходь мимо, а дотримуйся моєї поради й думки,
22аби твоя душа жила, і милість, яка довкола твоєї шиї,
22aбула оздоровленням для твого тіла і турботою про твої кості;
23щоб ти сміливо ходив у мирі всіма своїми шляхами, і нога твоя не спіткнулася.
24Як будеш сидіти, — не матимеш страху, коли заснеш, — то матимеш солодкий сон.
25Ти не боятимешся ні страху, коли він наблизиться, ні навали нападаючих безбожників.
26Адже Господь буде на всіх твоїх дорогах і зміцнить твою ногу, щоб ти не похитнувся.
27Не переставай чинити добро тому, хто потребує його, коли рука твоя буде спроможна допомагати.
28Коли ти спроможний зробити добро, не говори: Приходь іншим разом, — завтра дам! Адже ти не знаєш, що принесе завтрашній день.
29Не куй зла на свого друга, який живе поряд і довіряє тобі.
30Безпідставно не сварися з людиною, щоб часом вона не заподіяла тобі зла.
31Не накликай на себе зневаги поганих людей і не заздри їхнім дорогам.
32Бо всякий беззаконник нечистий перед Господом, і з праведними Він не засідає в раді.
33Прокляття Боже на домах безбожних, а поселення праведних — благословенні.
34Господь гордим противиться, а покірним дає благодать.
35Мудрі успадкують славу, а безбожні нагромаджують собі ганьбу.
