1Сину! Якщо, прийнявши слова моєї заповіді, ти збережеш їх у собі,
2а твоє вухо прислухатиметься до мудрості, якщо прихилиш серце своє, аби розуміти, прихилиш його, аби повчати свого сина,
3якщо закличеш мудрість і звернеш свій голос до розуму, — шукатимеш знання гучним голосом,
4якщо шукатимеш її як срібло, і дошукуватимешся її, неначе скарб,
5тоді збагнеш, що таке Господній страх, і знайдеш пізнання Бога.
6Адже Господь дає мудрість, і від обличчя Його — знання та розуміння.
7І Він, як скарб, береже спасіння для праведних, охороняє їхню ходу,
8щоби боронити дороги правди, захищати шляхи тих, хто вшановує Його.
9Тоді ти збагнеш, що таке правда і суд, і випрямиш усе, що обертається навкруги добра.
10Коли навідається мудрість до твого розуму, і знання стане приємним для твоєї душі,
11тоді добра рада оберігатиме тебе, а освячений розум захищатиме тебе,
12аби врятувати тебе від дороги зла та від людини неправдомовної.
13О, ви, котрі звертаєте з доріг праведності, щоб іти дорогами темряви,
14які радієте злом і захоплюєтеся спотвореним і ганебним,
15стежки яких покручені, а їхні колеса погнуті!
16Це — аби віддалити тебе від дороги праведності, відчужити від правдивого знання!
17Сину! Хай тобою не опанує погана порада, яка відійшла від науки молодості, яка забула Божий завіт.
18Вона поставила свій дім поряд зі смертю, а із синами землі — свої осі, поряд з адом.
19Усі, хто ходить за нею, не повернуться, — вони не підуть стежкою праведності й не осягнуть років життя.
20Коли б ходили добрими стежками, то знайшли б вимощені алеї правди.
21Добрі будуть жителями землі, невинні залишаться на ній, бо щирі мешкатимуть на землі, і праведні залишаться на ній.
22Дороги ж безбожних зникнуть із землі, беззаконні будуть вигнані з неї.
