1Краще кусень хліба із задоволенням у мирі, ніж дім, повний добра і неправедних жертв, та з бійкою.
2Розумний раб керуватиме немудрими панами і розділить спадщину з братами.
3Як у плавильні перевіряється срібло й золото, так і Господом перевіряються серця вибраних.
4Лиходій прислухається до язика беззаконників, а праведний не звертає уваги на лукаві вуста.
5Хто насміхається з бідного, той зневажає його Творця, а хто радіє, коли хтось гине, — не уникне кари. А милосердний буде помилуваний.
6Вінець літніх людей — онуки, а слава дітей — їхні батьки.
6aДля вірного — цілий світ добра, для невірного — ані дрібного гроша.
7Нерозумному не личать правдиві уста, а праведній людині — брехливі вуста.
8Повчання — це щедра винагорода людині, яка ним послуговується: куди вона не повернеться, усюди їй щаститиме.
9Хто загладжує кривду, той шукає дружби, а хто не бажає про них забути, той віддаляє друзів і рідних.
10Погроза розбиває серце розумного, а нерозумний і бичування не відчуває.
11Кожний лиходій тільки провокує суперечки, та Господь пошле йому немилосердного ангела.
12Турботи звалюються на розумного чоловіка, а нерозумні самі виношують зло.
13Коли хто віддає злом за добро, то від його дому зло не відійде.
14Справедлива влада наділяє силою слова, а заколоти і сварки передують злидням.
15Хто праведного визнає неправедним, а неправедного праведним, — такий є нечистим і огидним перед Богом.
16Навіщо нерозумному володіти багатством? Адже безсердечний не спроможний придбати мудрість?
16aХто робить свій дім високим, шукає знищення, а той, хто викручується, щоб не навчатися, попаде в біду.
17На всякий час нехай буде в тебе приятель, а брати нехай будуть готові для допомоги в скруті, бо для цього вони й народжуються.
18Нерозумна людина плеще собі й радіє собою, — як і та, яка дає в заставу власного друга.
19Хто любить гріх, радіє, коли сваряться.
20Безсердечний не сходиться з добрими; той, у кого мінливий язик, потрапить у біду.
21Серце нерозумне — біль для його власника. Не має радості батько від невихованого сина, а розумний син приносить радість своїй матері.
22Веселе серце робить здоровим, а в сумної людини сохнуть кості.
23Шляхи того, хто неправедно напихає свої пазухи хабарами, не будуть успішними, бо безбожний звертає з доріг праведності.
24Обличчя мудрої людини — розумне; очі ж нерозумного — аж на краю землі.
25Нерозумний син викликає обурення в батька, він — біль для тієї, яка його народила.
26Недобре карати справедливу людину, як і недобре затівати змову проти праведних володарів.
27Хто є обережним, коли говорить гостре слово, — той мудрий, і довготерпелива людина — розумна.
28Обділеному розумом, який шукає мудрості, — це йому зарахується за мудрість, а коли хто мовчить, то це є ознакою розуму.
