Числа 12

₁Маріам і Аарон нарікали на Мойсея за дружину-ефіопку, яку Мойсей взяв, бо ж узяв собі дружину-ефіопку. ₂Вони сказали: Хіба з одним Мойсеєм говорив Господь? Хіба й з нами не говорив? І Господь почув. ₃А цей чоловік, Мойсей, був дуже лагідний, — лагіднішій за всіх людей, які на землі. ₄Тож Господь негайно сказав Мойсеєві, Ааронові й Маріам: Вийдіть ви втрьох до намету свідчення. І вони втрьох вийшли до намету свідчення. ₅А Господь зійшов у хмарному стовпі й став біля входу в намет свідчення. Були покликані Аарон і Маріам, і вони обоє вийшли. ₆А Він сказав їм: Послухайте Моїх слів! Якщо у вас буде Господній пророк, то Я об’явлюся йому у видінні й заговорю до нього вві сні. ₇Не так Мій слуга Мойсей. Він — довірений у всьому Моєму домі! ₈Обличчям до обличчя Я говорю з ним — явно, а не в притчах. І він побачив Господню славу. То чому ж ви не побоялися нарікати на Мого слугу Мойсея? ₉І гнів Господнього обурення спалахнув проти них; і Він відійшов. ₁₀І хмара відійшла від намету. Аж ось: Маріам — прокажена, біла, наче сніг. Аарон поглянув на Маріам, і бачить: вона — прокажена. ₁₁Тоді Аарон звернувся до Мойсея: Благаю, володарю, не покладай на нас відповідальність за цей гріх, оскільки ми впали в оману і тому згрішили. ₁₂Хай же вона не буде подібною до мерця, до недоношеної мертвої дитини, що вийшла з лона матері, і хвороба пожирає половину її тіла. ₁₃І закликав Мойсей до Господа, волаючи: Боже, благаю Тебе, очистити її! ₁₄А Господь сказав Мойсеєві: Якщо б її батько дійсно плюнув їй в обличчя, то чи не була б вона засоромленою сім днів? Хай же буде відлучена на сім днів, — перебуватиме поза табором, а після цього ввійде. ₁₅Тож Маріам на сім днів була відлучена, — перебувала поза табором. І народ не вирушив, доки Маріам не стала чистою. ₁₆А після цього народ вирушив з Асирота й отаборився в пустелі Фаран.