1У той день прочитали з книги Мойсея до вух народу, і знайшли в ній запис, щоб амманійці та моавійці не ввійшли до Божої громади до віку, 2бо вони не зустріли синів Ізраїля хлібом і водою, а найняли проти нього Валаама, аби проклясти. Та наш Бог повернув прокляття на благословення! 3І сталося, коли почули закон, то відлучили кожного змішаного в Ізраїлі.
4Перед цим священик Еліасів жив у скарбниці дому нашого Бога, він — близький Товії, 5і зробив собі велику скарбницю, і туди раніше давали дари, ладан, посуд, десятину зерна, вина та олії, — призначене законом для левітів, співаків і придверників, і первоплоди священиків. 6Та при всьому цьому я не був у Єрусалимі, бо в тридцять другому році Артасаста, царя Вавилону, я пішов до царя. А по закінченні днів прохав я царя 7і прийшов до Єрусалима. І я зрозумів зло, яке зробив Еліасів для Товії, щоби зробити йому скарбницю у дворі Божого дому. 8І мені здалося дуже поганим, і я викинув увесь посуд дому Товії геть зі скарбниці. 9І я сказав, і очистили скарбницю, і я туди повернув посуд Божого дому, дар і ладан.
10І я довідався, що не давали часток левітам, і вони втекли — кожний чоловік до свого поля, — левіти і співаки, що робили справу. 11І я боровся з вождями, і я сказав: Чому покинули Божий дім? І я їх зібрав, і поставив їх в їхніх чинах. 12І весь Юда приніс десятину пшениці, вина та олії до скарбниці 13в руку священика Селемія, писаря Саддука і Фадая з левітів. І під їхньою рукою Анан, син Закхура, син Маттанія, бо ними вважалися за вірних, щоб уділяти своїм братам.
14Згадай мене, Боже, у цьому, і хай не забракне милосердя мені за те, що я зробив у домі Господа Бога!
15У ті дні я побачив у Юди, що топтали виноградні давильні в суботу, носили снопи і навантажували на ослів вино, виноград, смоківниці та всілякі тягарі, і доставляли в Єрусалим у суботній день. І я засвідчив у дні їхнього торгу. 16І перебували в ньому ті, котрі носили рибу та всякий товар, які продавали в суботу синам Юди і в Єрусалимі. 17І я боровся з вільними синами Юди, і я їм сказав: Що це за недобра справа, яку ви робите, і опоганюєте день суботній? 18Хіба не так робили наші батьки? І наш Бог навів на них, на нас і на це місто все це зло! А ви додаєте гніву на Ізраїль, опоганюючи суботу.
19І сталося, коли поставили брами в Єрусалимі, то перед суботою я наказав, і замкнули брами. І я сказав, щоб не відкривати їх, хіба аж після закінчення суботи. І я поставив деяких з моїх слуг над брамами, щоб не проносили товарів у суботній день. 20А всі облаштувалися на ніч, і зробили торгівлю за Єрусалимом — і раз, і другий. 21Та я засвідчив їм, і я сказав їм: Чому ви ночуєте перед стінами? Якщо повторите, то простягну проти вас свою руку! Від того часу вони більше не приходили в суботу. 22І я сказав левітам, які були очищені, і приходили стерегти брами, щоб святити суботній день. За це згадай мене, Боже, і пощади мене за Твоїм великим милосердям!
23У ті дні я побачив юдеїв, які взяли жінок азотійок, амманійок, моавійок, 24і їхні сини наполовину говорять по-азотському, а говорити по-юдейському не вміють! 25І я боровся з ними, і прокляв їх, і побив з них деяких мужів, і я поголив їхні голови, і закляв їх Богом: Якщо даєте ваших дочок їхнім синам, і якщо берете з їхніх дочок для ваших синів, 26то хіба не таким чином згрішив Соломон, цар Ізраїля? А між численними народами не було царя, подібного до нього! І він був улюблений у Бога, і Бог дав його за царя над усім Ізраїлем. Та й цього звели жінки-чужинки! 27Ми ж не послухаємо вас, щоб робити все це зло, аби вчинити переступ проти нашого Бога, взяти жінок-чужинок! 28А один із синів Йоада, сина Елісува, великого священика, був зятем Санаваллата, ороонійця, та я прогнав його від себе. 29Згадай їм, Боже, за родинні зв’язки священства, завіту священства і левітство!
30І я їх очистив від усього чужого, і я настановив щоденне служіння для священиків і левітів, — кожному за його ділом, — 31і дар дровоносів у призначені часи, і дари з первоплодів.
Згадай мене, Боже наш, на добро!
