1Горе мені, бо я став таким, як той, хто збирає очерет у жнива, і залишки зі збору винограду, коли немає грон, щоб їсти первоплоди. Горе мені, душе, 2бо побожний загинув із землі, і немає серед людей того, хто йде прямо. Усі судяться до крові, кожний гнітить свого ближнього гнітом. 3На зло приготовляють свої руки. Володар просить, і суддя сказав мирні слова, це бажане його душі. І Я заберу 4їхні блага, поїдаючи як міль і йдучи за правилами в дні твоїх відвідин. Горе, горе, прийшли твої помсти, тепер будуть їхні плачі. 5Не надійтеся на друзів і не надійтеся на володарів, бережися твоєї спільної наложниці, щоб їй чогось не поставити. 6Тому що син безчестить батька, дочка повстане проти своєї матері, невістка проти своєї свекрухи, вороги чоловіка — усі мужі, що в його домі.
7Я ж зверну погляд на Господа, терпеливо очікуватиму мого Бога-спасителя, мене вислухає мій Бог. 8Не потішайся наді мною, моя ворожнеча, оскільки я впав. Та я встану, тому що, коли перебуватиму в темряві, Господь мене освітить! 9Я перенесу Господній гнів, бо я згрішив проти Нього, аж доки Він не виправдає мій суд. І Він здійснить мій суд, і виведе мене на світло, я побачу Його праведність. 10І моя ворожнеча побачить, і одягнеться в сором та, що говорить до мене: Де твій Господь Бог? Мої очі поглянуть на неї. Тепер вона буде на потоптання, як болото на дорогах 11у дні виготовлення цегли. Той день — твоє вигублення, і той день знищить закони. 12І твої міста будуть вирівняні й для розподілу між ассирійцями, і твої сильні міста для розподілу від Тиру аж до ріки, день води і замішання. 13І земля буде на знищення разом з тими, що на ній живуть, — за плодами їхніх задумів.
14Паси Мій народ твоїм посохом, овець твого спадку, що самі заселили ліс посеред Кармилу. Вони пастимуться у Васані та Ґалааді, як і за вічних днів. 15І так, як у дні твого виходу з Єгипту побачите гідне подиву. 16Народи побачать і засоромляться всією їхньою силою, покладуть руки на їхні уста, їхні вуха оглухнуть. 17Лизатимуть порох, як змія, плазуючи по землі, будуть стривожені в їхніх затворах. Жахнуться нашого Господа Бога — Тебе побояться. 18Хто такий Бог, як Ти? Що забирає неправедності й переступає безбожності для тих, що залишилися з Твого спадку, і Він не затримав Свого гніву на свідчення, бо Він — Той, Хто бажає милосердя. 19Він повернеться і помилує нас, усуне наші неправедності та кине в глибину моря всі наші гріхи. 20Ти даси праведність Якову, милосердя Авраамові, — як Ти і обіцяв нашим батькам у попередні дні.
