Михея 2

₁Вони були тими, що замислюють лихо і чинять зло на їхніх постелях, і разом у день їх завершували, тому що не підняли до Бога своїх рук. ₂І жадали поля, обкрадали сиріт і насилували доми, і грабували мужа, його дім, мужа і його спадок. ₃Через це так говорить Господь: Ось Я задумую зло проти цього племені, з якого ви не підведете вашої шиї і раптово не підете прямо, бо час злий. ₄У той день співатимуть про вас притчу і заплаче голосіння піснею, кажучи: Ми стали зовсім нещасні. Частину мого народу заміряно шнуром, і не було того, хто перешкодив би йому, щоб відвернути. Наші поля розділені. ₅Через це не буде в тебе того, хто кидає мірний шнур у спадок у Господньому зборі. ₆Не плачте слізьми, і хай не проливають над цим сліз, бо погорда не віддалиться!

₇Хто каже: Дім Якова викликав гнів Господнього Духа. Хіба це не є Його задуми? Чи Його слова з ним не є гарними і чи не прямо пішли? ₈І спереду Мій народ повстав на ворожнечу. Замість його миру здерли його шкіру, щоб забрати надію в руйнуванні війни. ₉Через це володарі Мого народу будуть викинені з їхніх домів їжі, — погані через їхні задуми були викинені. Наблизьтеся до вічних гір! ₁₀Устань і йди, бо немає для тебе цього спочинку через нечистоту! Зітлійте тлінням, ₁₁ви втекли, коли ніхто не гнався! Дух поставив неправду, накапав тобі на вино і оп’яніння. І буде, що з краплі цього народу ₁₂Яків неодмінно буде зібраний з усіма. Я безсумнівно очікуватиму тих, що залишилися з Ізраїля, разом поставлю їхнє повернення. Так, як вівці в скорботі, як отара посеред їхньої загороди, вони вискочать від людей. ₁₃Через розвалину перед їхнім обличчям пробили, і пройшли через браму, і вийшли крізь неї, і їхній цар вийшов перед їхнім обличчям, і Господь їх вестиме.