1Коли Еліус перестав говорити, то до Йова крізь бурю і хмари заговорив Господь: 2Хто цей, який скриває від Мене раду, хто тримає слова в серці й думає від Мене втаїти? 3Підв’яжи, як муж, твої стегна, Я ж тебе запитаю, а ти Мені відповіси! 4Де ти був, коли Я основував землю? Сповісти Мені, якщо ти володієш знанням. 5Чи знаєш, хто визначив її розміри? І хто протягнув мірний шнур по ній? 6На чому встановлені її склепіння? Хто є той, котрий заклав на ній кутовий камінь? 7Коли народжувалися зорі, усі Мої ангели хвалили Мене могутнім голосом. 8Я загородив море брамами, коли воно хлинуло, виходячи з лона своєї матері. 9Я ж зробив йому хмару за одяг і повив його імлою. 10І Я поставив йому границі, встановивши засуви та брами. 11Я ж сказав йому: Досі підеш, і не перейдеш, але в тобі розіб’ються твої хвилі! 12Хіба Я при тобі наказав ранньому світлові, і ранкова зірка побачила своє визначене місце, 13щоб схопитися за краї землі, аби скинути із себе безбожних? 14Хіба ти, взявши глинисту землю, зліпив живу істоту і наділив її мовою на землі? 15Чи ти забрав світло від безбожних, а плече гордих знищив, 16прийшов до джерела моря, ходив стопами по безодні? 17Хіба тобі зі страхом відкриваються брами смерті, а придверники аду, бачачи тебе, лякалися? 18Чи ти збагнув широчінь піднебесної? Сповісти ж мені, якою вона є! 19А в якій це землі замешкує світло, і де місце темряви? 20Хіба ти Мене приведеш до їхніх околиць? Чи й ти вивідав їхні стежки? 21Знаю, що ти тоді народився, і число твоїх років велике. 22Та чи ходив ти до сховищ снігу, і чи бачив ти сховища граду? 23Можливо воно відкладене тобі на час ворогів, на день війни і битви? 24Звідки виходить мороз чи розноситься південний вітер на піднебесну? 25Хто ж приготував русло для дощової зливи, і дорогу громоносним бурям, 26щоб посилати дощ на безлюдну землю, на пустелю, де немає людини, 27щоб наситити незаселену і непрохідну землю і викликати ріст зелені? 28Хто є батько дощу? Хто ж є той, котрий породив краплі роси? 29З якого лона виходить лід? А хто на небі породив мороз, 30який сходить, наче вода, що тече? Поверхню ж безодні хто оснував? 31Чи ти збагнув пов’язь Плеяди і відкрив огорожу Оріона? 32Чи ти відкриєш сузір’я у своєму часі, і чи притягнеш Вечірню зорю за її косу? 33Чи ти знаєш переміни неба чи те, що стається у злагоді в піднебесній? 34Чи ти покличеш хмару голосом, і вона тебе послухається поривами бурхливої зливи? 35Чи пошлеш блискавки, і вони підуть? Чи запитають вони тебе: Що робити? 36Хто ж дав жінкам мудрість ткати чи вміння вишивати? 37Хто ж у своїй мудрості перераховує хмари, і прихилив небо до землі? 38Розлився порох, наче земля, Я ж зліпив його, наче кам’яну брилу. 39Хіба ти полюєш їжу для левів, чи наповнюєш душі зміїв? 40Адже вони перелякалися у своїх лігвищах, перебувають у лісах, чатуючи. 41Хто ж приготовив їжу вороні? Бо її пташенята закричали до Господа, блукаючи в пошуках їжі!
