1Підхопивши, Йов промовив: 2Доки завдаватимете болю моїй душі й нищитимете мене словами? 3Знайте тільки, що Господь мене таким зробив. Ви говорите проти мене, не соромлячись мене, налягаєте на мене. 4Так, я насправді заблукав, у мені ж перебуває омана — 4aговорити слово, яке не належиться, а мої слова є оманливі та не на часі. 5Ой, ви, які наді мною величаєтеся, нападаєте на мене з докором. 6Отже, знайте, що Господь є Тим, Хто непокоїть, Він підняв проти мене Свої укріплення. 7Ось я сміюся з пониження, та не говоритиму. Закричу я, і ніде не знайду суду. 8Я обгороджений довкола і не вийду, на моє обличчя Він поклав темряву. 9Він же з мене стягнув славу, забрав вінець з моєї голови. 10Він обдер мене довкруги, і я відходжу. Він, наче дерево, зрубав мою надію. 11Страшно зі мною вчинив у гніві, сприйняв мене, наче ворога. 12Разом прийшли на мене Його напасники, на моїх дорогах оточили мене ті, які засілися. 13Від мене ж відступили мої брати, чужих пізнавали краще, аніж мене. А мої друзі стали немилосердними. 14Мої близькі мене не прийняли, і ті, хто знає моє ім’я, забули про мене. 15Сусіди дому та мої служниці, — я був для них чужинцем. 16Я покликав мого слугу, а він не послухав, — уста ж мої благали. 17І я просив мою дружину, я ж ніжно прикликав синів моїх наложниць. 18Вони ж мене відкинули навіки. Коли я встаю, вони говорять проти мене. 19Відчувають огиду до мене ті, хто мене бачить. А ті, кого я полюбив, повстали проти мене. 20У моїй шкірі зігнило моє тіло, мої ж кості в зубах тримаються. 21Змилосердьтеся наді мною, змилосердьтеся наді мною, о друзі! Бо Господня рука — це та, що доторкнулася до мене. 22Чому ж ви мене переслідуєте, як і Господь, і не насичуєтеся моїм тілом? 23Бо хто дасть записати мої слова, покласти їх у книзі навіки, — 24залізним і свинцевим писальцем, чи викарбувати на каменях? 25Адже я знаю, що вічним є Той, Хто бажає мене визволити на землі, 26підняти мою шкіру, щоб це терпіти. Бо це сталося мені від Господа, 27чого я в собі свідомий, що моє око побачило, а не хто інший. Усе мені сповнилося в лоні. 28Якщо ж і скажете: Що скажемо перед ним? І в ньому знайдемо корінь справи. 29Остерігайтеся ж і ви від обману. Бо гнів надходить на беззаконних, і тоді пізнають, де їхня сутність.
