Івана 18

₁ Сказавши це, Ісус зі Своїми учнями перейшов на другий бік потоку Кедрону, де був сад, до якого ввійшов Він та Його учні.

₂ Знав же це місце і Юда, який зрадив Його, бо часто Ісус збирався там зі Своїми учнями.

₃ Юда, взявши загін і слуг первосвящеників та фарисеїв, прийшов туди зі смолоскипами, ліхтарями та зброєю.

₄ Ісус, знаючи все, що Його очікує, вийшов і запитав їх: Кого шукаєте?

₅ Йому відповіли: Ісуса Назарянина! Каже їм: Це Я! Стояв з ними і Юда, зрадник Його.

₆Коли ж Він сказав їм: Це Я! — вони подалися назад і попадали на землю.

₇ Він знову запитав їх: Кого шукаєте? Вони ж знов: Ісуса Назарянина.

₈Ісус відповів: Я ж сказав вам, що це Я. Тож якщо Мене шукаєте, то відпустіть цих, хай ідуть.

₉ Щоби сповнилося те слово, яке Він сказав: З тих, кого Ти дав Мені, Я не втратив жодного з них.

₁₀Тоді Симон-Петро, маючи меча, витягнув його, вдарив раба первосвященика й відтяв йому праве вухо; ім’я того раба — Малх.

₁₁ Та Ісус сказав Петрові: Сховай меча в піхви. Невже Мені не пити чаші, яку дав Мені Отець?

₁₂Тоді воїни, тисяцький і юдейські прибічники схопили Ісуса і зв’язали Його.

₁₃ Повели спочатку до Анни, тестя Каяфи, який був того року первосвящеником.

₁₄ Це був той Каяфа, який дав пораду юдеям, що краще одній людині вмерти за народ.

₁₅ За Ісусом ішов Симон-Петро та ще один учень. Первосвященик знав цього учня, тож він і ввійшов з Ісусом до подвір’я первосвященика.

₁₆А Петро стояв біля воріт ззовні. Вийшов учень, який був знайомий первосвященикові, сказав придверниці й провів Петра.

₁₇Служниця, яка при дверях, каже Петрові: А ти часом не з учнів Цього Чоловіка? Той відповів: Ні!

₁₈ Стояли тут раби й слуги, які запалили вогонь, оскільки було холодно, і грілися. Петро також стояв з ними й грівся.

₁₉А первосвященик запитав Ісуса про Його учнів, про Його вчення.

₂₀ Ісус відповів йому: Я говорив світові відкрито. Я завжди навчав у синагогах і в храмі, де сходяться всі юдеї, і таємно не говорив нічого.

₂₁Чому ти Мене питаєш? Запитай тих, які слухали, що Я говорив їм. Ось вони знають, що Я говорив.

₂₂ Коли Він це сказав, то один з присутніх слуг ударив Ісуса в обличчя, промовивши: Оце так Ти відповідаєш первосвященикові?

₂₃ Ісус йому відповів: Якщо Я зле сказав, то доведи, що зле! Якщо ж добре, то чому Мене б’єш?

₂₄ Тоді Анна послав Його зв’язаним до первосвященика Каяфи.

₂₅ А Симон-Петро стояв і грівся. І тут запитали його: А ти не з Його учнів? Він заперечив і сказав: Ні!

₂₆Один із рабів первосвященика, родич того, якому Петро відтяв вухо, каже: Чи не тебе я бачив з Ним у саду?

₂₇ Тоді знову Петро відрікся. І враз заспівав півень.

₂₈ А Ісуса повели від Каяфи в преторій. Був уже ранок, тому вони не ввійшли до преторію, щоб не опоганитися, але щоб могли їсти пасху.

₂₉ Пилат вийшов до них надвір і каже: Яке обвинувачення висуваєте проти Цього Чоловіка?

₃₀Вони йому у відповідь сказали: Якби Він не був злочинцем, ми не видали б Його тобі.

₃₁ Тоді Пилат їм сказав: Візьміть Його і судіть Його за вашим Законом. Сказали йому юдеї: Нам не можна нікого страчувати, —

₃₂ щоби сповнилися Ісусові слова, які Він сказав, зазначаючи, якою смертю мав померти.

₃₃ Тоді Пилат знову ввійшов у преторій, покликав Ісуса і запитав Його: Чи Ти Цар юдеїв?

₃₄Ісус [йому] відповів: Чи ти це від себе говориш, чи інші тобі сказали про Мене?

₃₅Пилат відповів: Хіба я юдей? Твій народ і первосвященики видали Тебе мені. Що Ти зробив?

₃₆ Ісус відповів: Царство Моє не від цього світу; якби Моє царство було від цього світу, Мої прибічники подбали би, щоб Мене не видали юдеям. Нині ж Моє царство не звідси.

₃₇ Тоді Пилат Його запитав: То Ти Цар? Ісус відповів: Ти сам кажеш, що [Я] Цар. Я для того народився і для того прийшов у світ, щоби свідчити про істину. Кожний, хто від істини, слухає Мій голос.

₃₈Каже Йому Пилат: А що таке істина? І сказавши це, він знову вийшов до юдеїв і заявив їм: Жодної вини я в Ньому не знаходжу.

₃₉ Та є у вас звичай, щоб я вам відпускав одного на Пасху. Чи хочете, щоб я вам відпустив Царя юдеїв?

₄₀ Тоді вони знову закричали, вигукуючи: Не Його, а Варавву! Варавва ж був розбійником.