1Слово, що було від Господа до Єремії, яке закликало: 2Послухайте слова цього завіту! Ти звернешся до чоловіків Юди і до тих, хто живе в Єрусалимі, 3і скажеш їм: Так говорить Господь, Бог Ізраїля: Проклята людина, яка не послухає слів цього завіту, 4який Я заповів вашим батькам у день, в який Я вивів їх із Єгипетської землі, із залізної печі, кажучи: Прислухайтеся до Мого голосу і зробіть усе, що тільки Я вам заповідаю, і будете Мені народом, і Я буду вам Богом! 5Щоб Я здійснив Мою клятву, якою Я поклявся вашим батькам, аби дати їм землю, яка тече молоком і медом, як і в цей день! І я у відповідь сказав: Нехай так станеться, Господи! 6А Господь сказав мені: Прочитай ці слова в містах Юди і поза Єрусалимом, закликаючи: Послухайте слова цього завіту і виконайте їх! 8Та ви не виконали. 9І промовив Господь до мене: Знайдено змову в чоловіках Юди і в тих, хто живе в Єрусалимі. 10Вони відвернулися до неправедності їхніх батьків, які були раніше, які не забажали послухатися Моїх слів, і ось вони йдуть за чужими богами, щоб їм служити! Дім Ізраїля і дім Юди розірвали Мій завіт, який Я склав з їхніми батьками. 11Через це так говорить Господь: Ось Я на цей народ наводжу зло, з якого не зможуть вийти, і вони волатимуть до Мене, та Я їх не вислухаю. 12І підуть міста Юди і ті, хто живе в Єрусалимі, і волатимуть до богів, яким вони кадять ладаном. Невже вони не врятують їх у час їхнього лиха? 13Адже за кількістю твоїх міст були твої боги, Юдо, і за кількістю вулиць Єрусалима ви наставили жертовників, щоб кадити ладаном Ваалові! 14Тож не молися ти за цей народ і не заступайся за них благанням і молитвою, бо Я не вислухаю в час, коли кликатимуть до Мене, у час їхньої недолі!
15Як улюблена зробила гидоту в Моєму домі? Хіба молитви і святе м’ясо усунуть від тебе твоє зло? Хіба ти від цього втечеш? 16Гарною оливкою, прекрасною на вигляд, назвав Господь твоє ім’я. При голосі її обрізування велика скорбота на тобі, непотрібними стали її галузки. 17І Господь, Який тебе посадив, виголосив проти тебе зло за злодіяння дому Ізраїля і дому Юди, бо вони це вчинили собі, щоб викликати в Мене гнів, коли кадили ладаном Ваалові.
18Господи, врозум мене, і пізнаю! Тоді я побачив їхні задуми. 19А я, як незлобне ягня, ведене на жертву, не знав. Задумали проти мене злий задум, кажучи: Давай кинемо дерево в його хліб і викинемо його із землі живих, щоб його ім’я більше і не згадали! 20Господи, Який судиш праведно, Який досліджуєш серця і нирки, нехай побачу я помсту від Тебе на них, бо до Тебе я відкрив моє оправдання! 21Через це так говорить Господь проти людей Анатота, які шукають моєї душі, які говорять: Не пророкуватимеш Господнім Іменем, якщо ж ні, загинеш у наших руках: 22Ось Я їх відвідаю! Їхні молоді помруть від меча, а їхні сини та їхні дочки помруть з голоду, 23і в них не буде останку, бо Я наведу зло на тих, хто живе в Анатоті, у рік їхніх відвідин.
