1Послухайте Господнє слово, яке Він сказав проти вас, доме Ізраїля! 2Так говорить Господь: Доріг народів не навчайтеся і небесних ознак не бійтеся, бо вони бояться їхніх проявів! 3Адже закони народів безглузді! Дерево вирубане з лісу, діло столяра чи вилитий виріб. 4Сріблом і золотом прикрашене, цвяхами і молотами їх прикріпили, і вони не порушаться. 9Вони — коване срібло, — не ходитимуть. Куте срібло прийде з Тарсіса, золото Мофазьке і рука золотарів, усе це — вироби митців. У синє сукно і порфіру їх нарядять. 5Їх неодмінно будуть носити, бо вони самі не підуть! Тож не будете лякатися їх, бо вони не вчинять зла, — ні добра в них немає!
11Так їм скажете: Боги, які не створили небо і землю, хай загинуть із землі та з-під цього неба! 12Господь — це Він, Хто вчинив землю Своєю силою, Який простягнув Усесвіт у Своїй мудрості та Своїм розумом розпростер небо, 13і безліч води в небі, і навів хмари з кінця землі, блискавки зробив для дощу і вивів світло зі Своїх сховищ.
14Марною є кожна людина через брак знання, кожний золотар був засоромлений своїми литтями, бо вилили оману, — в них немає духу. 15Вони марні, діла глуму, у час їхніх відвідин вони будуть знищені. 16Не такою є частка Якова, бо Той, Хто створив усе, Він його спадок, Господь Йому Ім’я.
17Він зібрав ззовні твою природу, що живе у вибраних посудинах. 18Бо так говорить Господь: Ось Я нищу скорботою тих, які живуть на цій землі, аби знайти твою рану. 19Горе у твоєму побитті, твоя рана болюча. І Я сказав: Насправді це Моя рана, і вона Мене охопила. 20Мій намет у біді, і всі Мої шкіряні покривала розірвані. Моїх синів і Моїх овець немає, немає більше місця Мого намету, місця Моїх шкіряних покривал. 21Адже нерозумні були пастирі й не шукали Господа! Через це вони не зрозуміли все стадо, і воно розсипалося. 22Ось іде шум гуркоту і великий землетрус із північної землі, щоб призначити міста Юди на знищення і на поселення для горобців. 23Знаю, Господи, що Твоя дорога не людська, і чоловік не піде, і не випростує своєї ходи. 24Настанови нас, Господи, але в суді, а не в гніві, щоб Ти нас не зробив нечисленними. 25Вилий Свій гнів на народи, які Тебе не знають, і на покоління, над якими не кликалося Твоє Ім’я, бо вони поглинули Якова і знищили його, а пасовисько його спустошили.
