1Горе, місто Аріїл, проти якого воював Давид! Ви збирали плоди з року в рік, бо їсте з Моавом. 2Адже Я засмучу Аріїл, і Мені буде його сила та багатство. 3І обійду довкола тебе, як Давид, і поставлю навкруги тебе частокіл, і поставлю вежі довкола тебе, 4і твої слова будуть упокорені до землі, і твої слова зійдуть до землі. Твій голос буде, як у тих, хто волає із землі, і до землі знеможе твій голос. 5І багатство безбожних буде, як порох від колеса, і як порох, що проноситься мимо, і станеться раптово, як одна мить 6від Господа Саваота. Бо будуть відвідини з громом, трясінням і великим гулом — буря, що проноситься, і полум’я вогню, що пожирає.
7І багатство всіх народів, які воювали проти Аріїла, і всіх, які воювали проти Єрусалима, і всіх, хто зібрався проти нього і гнобить його, буде, як той, хто бачить уві сні. 8І будуть так, як ті, що вві сні п’ють та їдять, коли вони встали, і їхній сон марний, і так, як спраглий, коли сниться, що п’є, уставши, і надалі є спраглий, а його душа марно надіялася, — так буде багатство всіх народів, які воювали проти гори Сіон. 9Ослабніть і будьте здивовані, упийтеся не п’янким напоєм, і не вином! 10Адже Господь напоїв вас духом покаяння. Він зажмурить ваші очі й затьмарить ваших пророків та їхніх князів, які бачать скрите.
11І всі ці слова будуть для вас, як слова цієї запечатаної книги, про яку, — коли її дадуть людині, навченій письма, кажучи: Прочитай це! — вона скаже: Не можу прочитати, бо вона запечатана! 12І буде дано цю книгу в руки людини, яка не знається на книгах, і скажуть їй: Прочитай це! І вона скаже: Не знаю письма!
13І сказав Господь: Цей народ наближається до Мене, своїми устами вони Мене вшановують, а їхнє серце далеко віддалене від Мене, даремно ж вшановують Мене, навчаючи людських заповідей і настанов. 14Через це ось продовжуватиму змінювати цей народ і зміню їх, знищу мудрість мудрих і заховаю розум розумних!
15Горе тим, які глибоко вникають, даючи пораду, та не через Господа. Горе вам, які чините раду приховано! Їхні діла будуть у темряві, і вони скажуть: Хто нас побачив, і хто пізнає нас, або те, що ми робимо? 16Хіба не вважатиметеся за глину гончаря? Чи місиво скаже тому, хто створив: Не ти мене створив? Чи творіння скаже тому, хто створив: Нерозумно ти мене створив? 17Чи ще не мало, і буде змінений Ліван, як гора Хермел, і гора Хермел вважатиметься за ліс?
18І в той день глухі почують слова книги, і очі сліпих, — ті, які в темряві, і ті, які в імлі, — побачать! 19І бідні зрадіють через Господа в радості, і ті з людей, хто повірив, наповняться радістю. 20Не стало беззаконного, і гордий загинув, а беззаконні винищені через зло, 21і ті, які чинять, щоб люди грішили словом. А всіх, кого звинувачують у брамах, поставлять як спотикання, — вони звели праведного неправедностями.
22Тому так говорить Господь на дім Якова, який Він відділив від Авраама: Яків тепер не засоромиться, і Ізраїль тепер не змінить обличчя. 23Але коли їхні діти побачать Мої діла, через Мене святитимуть Моє Ім’я, святитимуть Святого Якового і боятимуться Бога Ізраїля. 24І пізнають розум ті, які зведені духом, а ті, хто нарікає, навчаться слухати, і ті язики, які заїкуються, навчаться говорити мир.
