1І до мене було Господнє слово, що промовляло: 2Людський сину, не живи посеред їхніх неправедностей, вони мають очі, щоби бачити, та не бачать, і мають вуха, щоби чути, та не чують, тому що це — Дім, що засмучує. 3І ти, людський сину, зроби собі посуд полонених вдень перед ними і будеш забраний у полон з твого місця на інше місце перед ними, щоб побачили, що це — Дім, що засмучує. 4І винесеш твій посуд, посуд полонених вдень перед їхніми очима, і ти вийдеш увечері, як виходить полонений. 5Перед ними зроби собі діру в стіні й перейдеш крізь неї. 6Перед ними на рамена будеш піднесений і вийдеш схованим, закриєш своє обличчя і не побачиш землю. Тому що Я дав тебе для дому Ізраїля, як знак.
7І я зробив так за всім, що Ти мені заповів, і я виніс, наче посуд полонених вдень, а ввечері я собі зробив пролом у стіні, і я, ховаючись, вийшов, і був винесений на плечах перед ними. 8І до мене вранці було Господнє слово, що казало: 9Людський сину, хіба Я не сказав тобі, доме Ізраїля, доме, що засмучуєш: Що ти чиниш? 10Скажи їм: Так говорить Господь, Володар і Проводир в Єрусалимі та в усьому домі Ізраїля, які є посеред них, 11скажи: Я чиню знаки посеред нього. Як Я зробив, так їм і буде. Вони підуть у переселення і в полон, 12і володаря серед них будуть нести на плечах, і він крадькома вийде через мур, — зробить пролом у ньому, щоб вийти через нього. Він сховає своє обличчя, щоб не побачили його оком, і він не побачить більше землю. 13І Я простягну Мою сіть на нього, і він буде схоплений Моєю пасткою, і Я поведу його до Вавилону, у землю халдеїв, і він її не побачить, і там скінчиться. 14І всіх його помічників, що довкола нього, і всіх, хто його підтримує, Я розсію на всякий вітер і меча оголю за ними. 15І пізнають, що Я — Господь, коли Я їх розсію між народами, і розсію їх в країнах. 16І залишу з них мужів числом від меча, від голоду і від смерті, щоб розповіли про всі їхні беззаконня в народах, куди вони туди ввійдуть. І пізнають, що Я — Господь.
17І до мене було Господнє слово, що промовляло: 18Людський сину, з болем їстимеш твій хліб і з мукою та болем питимеш воду, 19і скажеш народові землі: Так говорить Господь тим, що живуть в Єрусалимі в землі Ізраїля: Їхній хліб з недостатком їстимуть і їхню воду зі згубою питимуть, щоб загинула земля з її повнотою, бо в безбожності всі, що живуть на ній. 20І їхні заселені міста опустіють, і земля буде на знищення. І пізнаєте, що Я — Господь.
21І до мене було Господнє слово, що промовляло: 22Людський сину, яка це для вас притча в землі Ізраїля, що кажете: Дні далекі, загинуло видіння? 23Через це скажи їм: Так говорить Господь: Відверну цю притчу і більше не скажуть цю притчу, доме Ізраїля! Бо скажеш їм: Наблизилися дні й слово всякого видіння. 24Адже не буде більше жодного оманливого і чародійного видіння для милості посеред синів Ізраїля, 25тому що Я, Господь, скажу Мої слова, скажу і зроблю, і не продовжу більше, бо у ваші дні, доме, що засмучує, скажу слово і зроблю, — говорить Господь.
26І до мене було Господнє слово, що промовляло: 27Людський сину, ось дратівний дім Ізраїля впевнено говорить: Видіння, яке цей бачить, на численні дні, і на далекі часи цей пророкує. 28Через це скажи їм: Так говорить Господь: Не розтягнуться більше всі Мої слова, які тільки промовлю. Скажу і зроблю! — говорить Господь.
