1Якщо хтось візьме дружину і співжитиме з нею, але станеться так, що вона не знайде в нього милості, бо він виявить у ній якусь негожу річ, то нехай він напише їй лист про розлучення, дасть їй у руки й відішле її зі свого дому, 2і вона, пішовши, зможе стати дружиною іншого чоловіка. 3А якщо той останній чоловік зненавидить її, напише їй лист про розлучення, дасть їй у руки й відішле її зі свого дому, або якщо той останній чоловік, який узяв її собі за дружину, помре, 4то попередній чоловік, який відіслав її, не зможе, повернувшись, узяти її собі за дружину після того, як вона була осквернена, бо це гидота перед Господом, твоїм Богом, — тож не оскверняйте землю, яку Господь, твій Бог, дає тобі в спадщину. 5Якщо хтось недавно одружився, то хай він не йде на війну, і хай на нього не буде накладено ніякої справи. Нехай він один рік залишається вільним у своєму домі й тішить свою дружину, яку взяв. 6Не бери в заставу жорен, ані верхнього жорнового каменя, бо такий бере в заставу душу. 7Якщо буде спійманий якийсь чоловік, що викраде якусь душу зі своїх братів, ізраїльських синів, і, поневоливши, продасть його, то нехай такий злодій помре, — і так викорениш зло з-посеред вас самих. 8Остерігайся ураження проказою; ретельно пильнуйте, щоб діяти в повній відповідності із законом, який вам сповістять священики-левіти; пильнуйте, щоб чинити так, як я вам повелів. 9Пам’ятай, що вчинив Господь Бог з Маріам у дорозі, коли ви виходили з Єгипту. 10Якщо у твого ближнього буде борг, будь-який борг, то не входь у його дім, щоб взяти заставу; 11стій назовні, а чоловік, в якого буде борг перед тобою, нехай винесе тобі заставу назовні. 12Якщо ж той чоловік бідний, то не лягай спати з його заставою; 13обов’язково поверни його заставу при заході сонця, — і він ляже спати у своєму одязі й благословлятиме тебе, а тобі це буде зараховано перед Господом, твоїм Богом, як діло милосердя. 14Не затримуй платні убогого й нужденного чи то з твоїх братів, чи то із захожих, які проживатимуть у твоїх містах. 15Віддай йому його платню того самого дня, хай не зайде сонце раніше того, адже він — убогий і має на неї надію, — відтак він не заволає проти тебе до Господа, і на тобі не буде гріха. 16Хай батьки не вмирають за дітей, і хай сини не вмирають за батьків. Кожний хай вмирає за свій власний гріх. 17Не криви судом над захожим, сиротою і вдовою й не бери в заставу одягу вдови. 18Пам’ятай, що ти був рабом у Єгипетській землі, та Господь, твій Бог, визволив тебе звідти. Через це я заповідаю тобі виконувати це слово. 19Коли жатимеш на своєму полі жниво й забудеш на своєму полі снопа, то не повертайся взяти його, — нехай він буде для захожого, сироти й удови, щоб Господь, твій Бог, поблагословив тебе в усіх ділах твоїх рук. 20Коли збиратимеш оливки, то не повертайся дозбирувати те, що залишиться після тебе, — нехай це буде для захожого, сироти й удови. Пам’ятай, що ти був рабом у Єгипетській землі. Через це я велю тобі виконувати це слово. 21І коли збиратимеш урожай зі свого виноградника, то не дозбируй з нього те, що залишиться після тебе, — нехай це буде для захожого, сироти й удови. 22Пам’ятай, що ти був рабом у Єгипетській землі. Тому я і заповідаю тобі виконувати це слово.