1Вісімнадцятого року цар Навуходоносор зробив золоту статую. Її висота — шістдесят ліктів, її ширина — шість ліктів, і він її поставив на рівнині Деїр в країні Вавилону. 2І він послав зібрати володарів, полководців і місцевих правителів, керівників, тиранів і тих, що під владою, і всіх володарів країн, щоб прийшли на обновлення статуї, яку встановив цар Навуходоносор. 3І зібралися місцеві правителі, володарі, полководці, керівники, великі тирани, — ті, що під владою, і всі володарі країн на посвячення статуї, яку встановив цар Навуходоносор, і вони стали перед статуєю, яку встановив Навуходоносор.
4І вісник закричав гучно: До вас говориться, народи, племена, язики! 5В якій лиш годині почуєте голос труби, сопілки та гусел, самвики і псалтиря в співзвучності всякого роду музичних інструментів, упавши, поклоніться золотій статуї, яку поставив цар Навуходоносор! 6А хто тільки, упавши, не поклониться, то тієї ж години буде кинутий у вогняну палаючу піч!
7І сталося, коли народи почули голос труби, сопілки і гусел, самвики і псалтиря в співзвучності всякого роду музичних інструментів, то всі народи, племена, язики, упавши, поклонилися золотій статуї, яку поставив цар Навуходоносор. 8Тоді підійшли мужі-халдеї і звинуватили юдеїв 9перед царем Навуходоносором: Царю, живи навіки! 10Ти, царю, постановив припис, щоб кожну людину, яка лише почує голос труби сопілки і гусел, самвики, псалтиря в співзвучності всякого роду музичних інструментів, 11і, упавши, не поклониться золотій подобі, кинути у вогняну палаючу піч. 12Є мужі Юдеї, яких ти поставив над справами країни Вавилону, Седрах, Місах, Авденаґо, ті мужі не послухалися, твого припису, царю! Вони не служать твоїм богам і не поклоняються золотій статуї, яку ти поставив!
13Тоді Навуходоносор у гніві та люті сказав привести Седраха, Місаха і Авденаґо, і вони були приведені до царя. 14Навуходоносор відповів і сказав їм: Чи справді, Седрах, Місах, Авденаґо, ви не служите моїм богам і не поклоняєтеся золотій статуї, яку я поставив? 15Тож тепер, якщо ви готові, як тільки почуєте голос труби сопілки і гусел, самвики, псалтиря в співзвучності всякого роду музичних інструментів, упавши, поклоніться статуї, яку я зробив! Якщо ж не поклонитеся, тієї години будете вкинені у вогняну палаючу піч. І хто є Бог, Який вас вирве з моїх рук?
16А Седрах, Місах, Авденаґо відповіли, кажучи цареві Навуходоносорові: Ми не маємо потреби тобі відповідати на це слово. 17Бо є Бог, Якому ми служимо, Він сильний вирвати нас з палаючої вогняної печі, тож Він врятує нас з твоїх рук, царю! 18Якщо ж ні, нехай тобі буде відомо, царю, що ми не служитимемо твоїм богам і золотій статуї, яку ти поставив, не поклонимося!
19Тоді Навуходоносор сповнився гнівом, і вигляд його обличчя змінився проти Седраха, Місаха і Авденаґо, і він сказав розпалити піч усемеро, аж доки не розгориться до кінця. 20А мужам, міцним силою, сказав Седраха, Місаха і Авденаґо, зв’язавши, кинути у вогняну палаючу піч. 21Тоді ті мужі були зв’язані в їхніх шароварах, з тіарами та уборами і в їхньому одязі, і були вкинені всередину палаючої вогняної печі. 22Тому що слово царя перемогло, а піч була дуже розпалена. 23І ці три, Седрах, Місах і Авденаґо, упали зв’язаними посеред палаючої вогняної печі.
24 І вони ходили посеред полум’я, оспівуючи Бога і благословляючи Господа. 25Уставши, Азарія так помолився, і відкривши свої уста посеред вогню, сказав: 26Благословенний є Ти, Господи, Боже наших батьків, і гідний похвали, і Твоє Ім’я гідне прославлення навіки, 27бо Ти є праведний в усьому, що Ти нам зробив, і всі Твої діла правдиві, а Твої дороги правильні, і всі Твої суди правдиві. 28І Ти вчинив суди праведності за всім, що Ти навів на нас і на святе місто наших батьків — Єрусалим, бо за правдою і судом Ти все це навів через наші гріхи. 29Адже ми згрішили, і ми були неправедні, бо ми відступили від Тебе, і ми згрішили в усьому, і ми не послухалися Твоїх заповідей, 30і ми не зберігали їх, і не зробили так, як Ти нам заповів, щоб нам було добре. 31І все, що Ти на нас навів, і все, що Ти нам зробив, за праведним судом Ти зробив, 32і Ти передав нас в руки беззаконних ворогів, ненависних відступників і неправедного та найгіршого на всій землі царя. 33І тепер немає нам як відкрити уста, сором і погорда сталася Твоїм рабам, — тим, що Тебе вшановують. 34Не видай нас до кінця через Твоє Ім’я і не знищ Твого завіту, 35і не віддали від нас Твоє милосердя, через Авраама, улюбленого Тобою, і через Ісаака, Твого раба, й Ізраїля, Твого святого, 36яким Ти сказав їм, кажучи, що помножиш їхнє насіння, як зірок неба і як піску, що на березі моря. 37Бо, Владико, ми стали малими понад усі народи, і ми сьогодні є впокорені в усій землі через наш гріх, 38і в цей час немає володаря, пророка і вождя, ні всепалення, ні жертви, ні приносу, ні кадила, ні місця, щоб принести дар перед Тобою і знайти милосердя. 39Але побитою душею і прибитим духом будемо прийняті, як з жертвами баранів і биків, і як з десятьма тисячами годованих ягнят. 40Такою нехай буде наша жертва сьогодні перед Тобою і звершеними зроби нас за Тобою, бо не буде сорому тим, що на Тебе надіються. 41І тепер ми йдемо за Тобою всім серцем, боїмося Тебе і шукаємо Твого обличчя, не застидай нас, 42але зроби з нами за Твоїм уподобанням і за безліччю Твоєї милості, 43і вирви нас за Твоїми подиву гідними ділами, і дай славу Твоєму Імені, Господи! 44І хай засоромляться всі, що виказують зло Твоїм рабам, і хай застидаються всієї сили і влади, і їхня сила нехай буде розбита. 45Хай пізнають, що Ти є Господь Бог, єдиний і славний по всьому всесвіту.
46А ті слуги царя, що їх укинули, не переставали, розпалюючи піч нафтою, смолою, хмизом і галузками. 47І полум’я розносилося поза піч на сорок дев’ять ліктів, 48і воно обійшло та спалило з халдеїв тих, кого знайшло довкола печі. 49А Господній ангел зійшов разом до тих, що з Азарією, у піч, і вигнав полум’я вогню з печі, 50і зробив середину печі, наче дух роси, що шипить, і до них зовсім не доторкнувся вогонь, він не спричинив болю і не дошкуляв їм.
51Тоді троє, наче з одних уст, співали, прославляли і благословили Бога в печі, кажучи: 52Благословенний Ти, Господи, Боже наших батьків, і хвали гідний та гідний прославляння навіки, і благословенне святе Ім’я Твоєї слави, і гідне похвали, і гідне прославляння навіки! 53Благословенний Ти в храмі Твоєї святої слави і гідний оспівування, і преславний навіки. 55Благословенний Ти, що наглядаєш над глибинами, що сидиш на херувимах, і гідний похвали і гідний прославляння навіки. 54Благословенний Ти на престолі Твого царства і гідний оспівування, і гідний прославляння навіки. 56Благословенний Ти на небозводі й гідний оспівування, і гідний прославляння навіки. 57Усі Господні діла, благословіть Господа! Оспівуйте і прославляйте Його навіки! 59Благословіть, небеса, Господа! Оспівуйте і прославляйте Його навіки! 58Благословіть, Господні ангели, Господа! Оспівуйте і прославляйте Його навіки! 60Благословіть, усі води, що над небом, Господа. Оспівуйте і прославляйте Його навіки. 61Благословіть, усі сили, Господа! Оспівуйте і прославляйте Його навіки! 62Благословіть, сонце і місяцю, Господа! Оспівуйте і прославляйте Його навіки! 63Благословіть, небесні зірки, Господа! Оспівуйте і прославляйте Його навіки! 64Благословіть, усякий дощ і роса, Господа! Оспівуйте і прославляйте Його навіки! 65Благословіть, усі духи, Господа! Оспівуйте і прославляйте Його навіки! 66Благословіть, вогонь і спека, Господа! Оспівуйте і прославляйте Його навіки! 67Благословіть, зима і спека, Господа! Оспівуйте і прославляйте Його навіки! 68Благословіть, роси й інеї, Господа! Оспівуйте і прославляйте Його навіки! 71Благословіть, ночі і дні, Господа! Оспівуйте і прославляйте Його навіки! 72Благословіть, світло і темрява, Господа! Оспівуйте і прославляйте Його навіки! 69Благословіть, мороз і холод, Господа! Оспівуйте і прославляйте Його навіки! 70Благословіть, морози і сніги, Господа! Оспівуйте і прославляйте Його навіки! 73Благословіть, блискавки і хмари, Господа! Оспівуйте і прославляйте Його навіки! 74Нехай земля благословить Господа! Нехай оспівує і прославляє Його навіки! 75Благословіть, гори і горби, Господа! Оспівуйте і прославляйте Його навіки! 76Благословіть, усе, що росте на землі, Господа! Оспівуйте і прославляйте Його навіки! 78Благословіть, моря і ріки, Господа! Оспівуйте і прославляйте Його навіки! 77Благословіть, джерела, Господа! Оспівуйте і прославляйте Його навіки! 79Благословіть, кити і все, що рухається у водах, Господа! Оспівуйте і прославляйте Його навіки! 80Благословіть, усі птахи неба, Господа! Оспівуйте і прославляйте Його навіки! 81Благословіть, усі звірі й худоба, Господа! Оспівуйте і прославляйте Його навіки! 82Благословіть, людські сини, Господа! Оспівуйте і прославляйте Його навіки! 83Благословіть, ви, Ізраїль, Господа! Оспівуйте і прославляйте Його навіки! 84Благословіть, Господні священики, Господа! Оспівуйте і прославляйте Його навіки! 85Благословіть Господні раби, Господа! Оспівуйте і прославляйте Його навіки! 86Благословіть, духи і душі праведних, Господа! Оспівуйте і прославляйте Його навіки! 87Благословіть, побожні та покірні серцем, Господа! Оспівуйте і прославляйте Його навіки! 88Благословіть, Ананіє, Азаріє, Місаїле, Господа! Оспівуйте і прославляйте Його навіки, бо Він вирвав нас з аду і спас нас з руки смерті, визволив нас з-посеред печі, що горить полум’ям, і вирвав нас з-посеред вогню. 89Прославляйте Господа, бо Він добрий, бо навіки Його милосердя! 90Благословіть, усі, що вшановуєте Господа, Бога богів! Оспівуйте і прославляйте, бо Його милосердя навіки!
91І Навуходоносор почув, як вони співали, і здивувався, швидко встав і сказав своїм вельможам: Хіба ми не кинули зв’язаними трьох мужів до середини вогню? І сказали цареві: Справді, царю! 92І сказав цар: Ось я бачу чотирьох розв’язаних мужів, які ходять посеред вогню, і в них немає пошкодження, а вигляд четвертого подібний до Божого сина! 93Тоді підійшов Навуходоносор до дверей палаючої вогняної печі й сказав: Седрах, Місах, Авденаґо, раби всевишнього Бога, вийдіть і ходіть! Тож Седрах, Місах і Авденаґо вийшли з-посеред вогню.
94І збираються сатрапи, вожді, місцеві правителі, сильні царя, і бачили мужів, що їхнім тілом не заволодів вогонь, і волосся їхньої голови не спалилося, і їхні шаровари не змінилися, і в них не було запаху вогню. 95І Навуходоносор відповів, кажучи: Благословенний Бог Седраха, Місаха, Авденаґо, який послав Свого ангела і вирвав Своїх рабів, тому що вони поклали на Нього надію, змінили слово царя і віддали їхні тіла у вогонь, щоб не служити і не поклонитися жодному богові, але лиш їхньому Богові. 96І я видаю припис: Усякий народ, плем’я, язик, який тільки скаже хулу проти Бога Седраха, Місаха, Авденаґо, будуть на вигублення, а їхні доми — на пограбування, оскільки немає іншого Бога, Який зможе так спасти! 97Тоді цар звеличив Седраха, Місаха, Авденаґо у Вавилонській країні й удостоїв їх бути на чолі юдеїв, усіх, що були в його царстві.
