Даниїла 13

₁І був чоловік, що жив у Вавилоні, на ім’я Йоаким. ₂І він узяв жінку, ім’я якої Сусанна, дочку Хелкія, дуже гарну, і яка боялася Господа. ₃Її батьки праведні, і навчали свою дочку за законом Мойсея. ₄І Йоаким був дуже багатий, і в нього був багатий сад поблизу його дому. І до нього сходилися юдеї, бо він був найславніший з усіх.

₅У тому році призначили двох старців з народу суддями, про що сказав Владика: Вийшло беззаконня з Вавилону зі старців-суддів, які вважалися проводирями народу! ₆Вони перебували в домі Йоакима, і приходили до них усі, що судилися. ₇І сталося, коли відходив народ посеред дня, то виходила Сусанна і ходила в саду свого чоловіка. ₈І бачили її два старці кожного дня, як вона заходила і ходила, і були в пожаданні її. ₉І скривили свій розум, і відвернули свої очі, щоб не дивитися на небо і не пам’ятати присуди праведних.

₁₀І були обидва уражені нею, та не сповістили один одному про своє страждання, ₁₁бо соромилися сповістити про своє пожадання, тому що бажали бути з нею. ₁₂І придивлялися закохано кожного дня, щоб її побачити. ₁₃І сказав один до другого: Підімо додому, бо година обіду. І, вийшовши, вони розійшлися один від одного. ₁₄Та, зробивши коло, зійшлися разом і, запитуючи один одного, визнали причину — їхнє пожадання. І тоді спільно призначили час, коли її зможуть знайти саму.

₁₅І сталося, коли вони вичікували відповідного дня, тоді вона ввійшла, як і вчора та третього дня, тільки з двома служницями і забажала помитися в саду, бо була спека. ₁₆І не було там нікого, за винятком двох схованих старців, які стежили за нею. ₁₇І вона сказала служницям: Принесіть же мені олію, пахощі й замкніть двері саду, щоб я помилася. ₁₈І вони зробили так, як вона сказала, замкнули двері саду і вийшли бічними дверима, щоб принести те, що було їм наказане, і не побачили старців, бо вони були сховані.

₁₉І сталося, коли вийшли служниці, то два старці встали, підбігли до неї ₂₀і сказали: Ось двері саду замкнені, і ніхто нас не бачить, а ми тебе пожадаємо. Тому погодься з нами і перебудь з нами. ₂₁Якщо ж ні, засвідчимо проти тебе, що з тобою був молодець, і через це ти відіслала від себе служниць.

₂₂І застогнала Сусанна, і сказала: Тісно мені звідусіль! Бо якщо це зроблю, мені смерть, а якщо не зроблю, не втечу з ваших рук. ₂₃Краще мені, не зробивши, впасти у ваші руки, ніж згрішити перед Господом. ₂₄І Сусанна закричала великим голосом, закричали ж і два старці напроти неї. ₂₅І один, побігши, відкрив двері саду.

₂₆А коли почули в саду крик ті, що з дому, то ввійшли через бічні двері, аби побачити, що з нею трапилося. ₂₇Коли ж старці сказали свої слова, то раби сильно засоромилися, тому що ніколи не було сказано таке слово про Сусанну.

₂₈І сталося, на другий день, коли зійшовся народ до її чоловіка Йоакима, то прийшли два старці, сповнені беззаконних задумів проти Сусанни, щоб її вбити, ₂₉і сказали перед народом: Пошліть по Сусанну, дочку Хелкія, яка є жінкою Йоакима! Вони ж послали, ₃₀і прийшла вона, її батьки, її діти та всі її кровні. ₃₁Сусанна ж була дуже шляхетна і гарна на вигляд. ₃₂А беззаконні наказали її відкрити, бо вона була закрита, — щоб насититися її красою.

₃₃І заплакали ті, що з нею, і всі ті, що її бачили. ₃₄А два старці, вставши посеред народу, поклали руки на її голову. ₃₅Вона ж, плачучи, поглянула на небо, бо в неї було серце, що надіялося на Господа. ₃₆А старці сказали: Коли ми проходжувалися самі в саду, увійшла ця з двома служницями, замкнула двері саду і відпустила служниць. ₃₇А до неї підійшов молодець, який був схований, і ліг з нею. ₃₈Ми ж, будучи в куті саду, бачачи беззаконня, побігли до них. ₃₉І, бачачи їх, що були разом, його ми не змогли схопити, тому що він був сильнішим за нас, і, відкривши двері, він вибіг. ₄₀А цю, схопивши, запитали ми, хто був молодець, ₄₁та вона не забажала нам сповістити. Це засвідчуємо! І збір повірив їм, як старцям народу та суддям, і засудили її на смерть.

₄₂А Сусанна закричала гучним голосом і сказала: Вічний Бог, Який знає сховане, Котрий бачить усе до того, як воно станеться, ₄₃Ти знаєш, що проти мене засвідчили неправду! І ось я вмираю, не зробивши нічого з того, що ці злобно вигадали проти мене!

₄₄І Господь почув її голос. ₄₅І коли її відводили, щоб стратити, Бог підняв святий дух малого хлопчини, ім’я якого Даниїл, ₄₆і він закричав гучним голосом: Я чистий від цієї крові! ₄₇І весь народ повернувся до нього. Вони сказали: Що це за слово, яке ти сказав? ₄₈Він же, ставши посеред них, сказав: Такі ви безумні, сини Ізраїля? Не розсудивши і достовірно не вивідавши правди, ви засудили дочку Ізраїля? ₄₉Поверніться до суду! Адже ці засвідчили проти неї брехню!

₅₀І весь народ повернувся з поспіхом. А старійшини сказали йому: Іди, сядь посеред нас і сповісти нам, бо тобі Бог дав старшинство! ₅₁І сказав їм Даниїл: Розділіть їх один від одного далеко, і я їх випитаю. ₅₂А коли вони були розділені один від одного, то він покликав одного з них і сказав йому: Ти, що зістарівся поганими днями, тепер прийшли твої гріхи, які ти раніше чинив, ₅₃судячи неправедні суди і засуджуючи невинних, а відпускаючи винних, у той час, коли говорить Господь: Невинного і праведного не вб’єш! ₅₄Отже, тепер, якщо ти цю побачив, скажи, під яким деревом ти їх побачив, що вони розмовляли разом? Він же сказав: Під мастиковим деревом. ₅₅А Даниїл сказав: Правильно, ти збрехав на свою голову. Бо вже Божий ангел, беручи від Бога рішення, розітне тебе пополам.

₅₆І, випровадивши його, наказав привести другого. І сказав йому: Ханаанське насіння, а не Юди, тебе обманула краса, і пожадання викривило твоє серце. ₅₇Так ви робили з дочками Ізраїля, і вони, боячись, говорили з вами, але дочка Юди не стерпіла вашого беззаконня. ₅₈Тож тепер скажи мені: Під яким деревом ти їх упіймав, коли вони говорили між собою? Він же сказав: Під дубом. ₅₉Сказав же до нього Даниїл: Правильно, і ти збрехав на свою голову. Бо Божий ангел чекає, маючи меча, щоб розтяти тебе пополам, аби вас вигубити!

₆₀І закричав увесь збір великим голосом, і поблагословили Бога, що спасає тих, котрі на нього надіються. ₆₁І повстали проти двох старців, бо Даниїл довів з їхніх уст, що вони обманули, і зробили з ними за злом, яке задумали ближньому, ₆₂щоби зробити за законом Мойсея, тож їх убили. І врятувалася невинна кров у той день. ₆₃А Хелкій і його жінка величали Бога за їхню дочку Сусанну разом з її чоловіком Йоакимом і всіма кровними, бо не знайдено в ній соромного діла. ₆₄А Даниїл став великим перед народом від того дня і надалі.