1У його дні прийшов Навуходоносор, вавилонський цар, і Йоаким став його підданим на три роки. Та він відвернувся, і відступив від нього. 2І той послав до нього легкоозброєних халдеїв, легкоозброєних сирійців, легкоозброєних з Моава і легкоозброєних синів Аммона. І послав їх у землю Юди, щоб перемогти за словом Господа, яке сказав через Своїх рабів пророків. 3Лише Господній гнів був на Юді, щоби його відкинути від Свого обличчя через гріхи Манасії, за все, що він робив, — 4він пролив невинну кров і наповнив Єрусалим невинною кров’ю! Тож Господь не забажав змилосердитися. 5А решта оповідей про Йоакима і все, що він робив, ось чи не записане це в книзі літопису царів Юди? 6І заснув Йоаким зі своїми батьками, а замість нього зацарював його син Йоаким.
7А цар Єгипту більше не виходив зі своєї землі, бо цар Вавилону забрав усе, що було у володінні царя Єгипту, — від Єгипетської ріки аж до ріки Євфрату. 8Йоаким був вісімнадцятилітнього віку, коли він зацарював, і три місяці царював у Єрусалимі. А ім’я його матері — Неста, дочка Елланатана з Єрусалима. 9І він робив те, що є злом в очах Господа, — згідно з усім, що робив його батько.
10У той час прийшов Навуходоносор, цар Вавилона до Єрусалима, і місто потрапило в облогу. 11І підійшов Навуходоносор, цар Вавилону, до міста, і його слуги облягли його. 12І Йоаким, цар Юди, виступив проти царя Вавилону — він, його слуги, його матір, його князі та його євнухи, та цар Вавилону у восьмому році його царювання захопив його.
13А звідти він виніс усі скарби Господнього дому та скарби царського дому, і порубав увесь золотий посуд, який зробив Соломон, цар Ізраїля, у Господньому храмі, — за словом Господа. 14І він переселив Єрусалим, усіх володарів і могутніх силою, взявши в полон десять тисяч полонених — кожного тесляра і художника, і не залишилося нікого, хіба одні бідні в землі. 15І він переселив Йоакима у Вавилон, і матір царя, і жінок царя, і його євнухів. І відвів сильних землі, як переселенців, з Єрусалима у Вавилон, 16і всіх військових чоловіків — сім тисяч, теслярів і тисячу митців, — усіх здатних вести війну. Тож вавилонський цар відвів їх у заслання до Вавилону. 17А замість нього цар Вавилону настановив царем Маттанія, його сина, і дав йому ім’я Седекія.
18Седекія був двадцятиоднолітнього віку, коли він зацарював, і одинадцять років царював у Єрусалимі. А ім’я його матері — Амітала, дочка Єремії. 19І він робив те, що є злом перед Господом, — згідно з усім, що чинив Йоаким, 20через що Господній гнів був на Єрусалимі та на Юді, аж доки Він не відкинув їх з-перед Свого обличчя.
І Седекія відступив від царя Вавилону.
