Повчальні приклади
1 Не хочу, брати, щоб ви не знали, що всі наші батьки були під хмарою, і всі перейшли через море;
2 усі хрестилися в Мойсея — у хмарі та в морі;
3 усі їли ту саму духовну їжу;
4 усі пили той самий духовний напій, бо пили з духовної скелі, що йшла слідом за ними, а тою скелею був Христос.
5 Але небагатьох їх уподобав Бог, тож вони полягли в пустелі.
6 Вони стали прикладом для нас, щоб ми не були пожадливі на зло, як були пожадливі вони.
7 Не служіть ідолам, як деякі з них, як написано: Народ сів їсти й пити, і встали, щоби забавлятися.
8 Не піддаваймося розпусті, як деякі з них чинили блуд, і полягло їх одного дня двадцять три тисячі.
9 Не будемо спокушати Христа, як деякі з них спокушали і загинули від змій.
10 Не нарікайте, як деякі з них нарікали і загинули від губителя.
11 [Усе] це сталося з ними як прообраз, і записано як пересторога для нас, для яких настав кінець віків.
12 Тому, хто вважає, що він стоїть, нехай стережеться, аби не впав.
13 Вам випало лише людське випробування. Та вірний Бог не допустить, щоб ви випробовувалися понад міру, але при випробуванні дасть і вихід, аби ви могли його витримати.
Не бути спільниками демонів
14 Тому, мої улюблені, втікайте від служіння ідолам.
15 Кажу як мудрим: судіть самі про те, що я говорю.
16 Чаша благословення, яку благословляємо, — хіба не є вона спільністю в Христовій крові? Хліб, який ломимо, — хіба не є він спільністю в Христовому тілі?
17 Оскільки є один хліб, то ми, численні, становимо одне тіло, бо всі ми причащаємося одним хлібом.
18 Погляньте на Ізраїля за тілом: хіба ті, котрі їдять жертви, не є спільниками жертовника?
19 То що ж я кажу? Що жертва ідолам є чимось чи ідол є чимось?
20 Ні, але те, що жертвують [язичники], — демонам жертвують, а не Богові. Я ж не хочу, щоб ви були спільниками демонів.
21 Не можете пити з Господньої чаші та з чаші демонської; не можете бути спільниками Господнього столу і столу демонського.
22 Чи будемо викликати ревнощі в Господа? Невже ми сильніші за Нього?
Робити те, що славить Бога
23 Усе [мені] можна, але не все на користь. Усе [мені] можна, але не все будує.
24 Хай ніхто не шукає свого власного, але [кожний] те, що для ближнього.
25 Їжте все, що продають на ринку, без жодного докору сумління,
26 адже Господня земля і все, що на ній!
27 Коли хто з невірних запросить вас, і захочете піти, їжте все, що вам запропонують, без жодного докору сумління.
28Та якщо хтось вам скаже: Це з принесеного в жертву ідолам, — не їжте заради того, хто сказав, та через сумління. [Адже Господня земля і все, що на ній].
29 Маю на увазі не своє сумління, але іншого. Однак, чому моя свобода має визначатися сумлінням іншого?
30 Коли я дякую за їжу, то чому мені дорікають за те, за що я дякую?
31 Отже, коли ви їсте, коли п’єте чи щось інше робите, усе робіть на славу Божу.
32 Не вводьте в спокусу юдеїв, греків і Божу Церкву,
33 як і я в усьому всім догоджаю, не шукаючи своєї користі, але користі багатьох, щоб вони спаслися.
