Вітання для Церкви в Римі
1 Павло, раб Ісуса Христа, покликаний апостол, вибраний для Божого Євангелія,
2 яке Він заздалегідь пообіцяв через Своїх пророків у Святих Писаннях,
3 про Свого Сина, Який тілом був нащадком Давида
4 і настановлений Сином Божим у силі, за Духом Святості, через воскресіння з мертвих — про Ісуса Христа, Господа нашого,
5 через Якого ми прийняли благодать і апостольство, щоби через Його Ім’я були послушні вірі всі народи,
6 між якими і ви, покликані Ісуса Христа, —
7 усім, хто в Римі, улюбленим Божим, покликаним святим: благодать і мир вам від Бога, нашого Отця, і Господа Ісуса Христа!
Прагнення відвідати вірних у Римі
8 Насамперед дякую моєму Богові через Ісуса Христа за всіх вас, що ваша віра звіщається в усьому світі.
9 І свідком мені є Бог, Якому служу своїм духом у Євангелії Його Сина, що завжди про вас пам’ятаю,
10 постійно прошу у своїх молитвах, щоб колись вдалося, з Божої волі, відвідати вас.
11 Прагну побачити вас, щоби передати вам якийсь духовний дар для вашого зміцнення;
12тобто разом з вами втішитися спільною вірою — вашою і моєю.
13 Не хочу, брати, щоб ви не знали того, як часто я бажав, аби мати якийсь плід і серед вас, як і серед інших язичників, прийти до вас, але все щось перешкоджало — аж до сьогодні.
14 Я боржник перед греками і варварами, мудрими і немудрими;
15тому, щодо мене, то я готовий і вам, які в Римі, звістити Євангеліє.
Радісна Звістка — Божа сила
16 Адже я не соромлюся Радісної Звістки [Христа], тому що вона — Божа сила на спасіння кожному, хто вірить: перше — юдеєві, а тоді — грекові.
17 Адже праведність Божа відкривається в ній з віри у віру, як написано: А праведний вірою житиме.
Гнів Божий на неправедність
18 Оскільки гнів Божий з’являється з неба на всяку безбожність і неправедність людей, які правду стримують неправедністю;
19 адже те, що можна знати про Бога, відоме їм, тому що Бог їм відкрив.
20 Тож Його невидиме — Його вічна сила і Божественність — від створення світу через творіння стає зрозумілим. Так що немає їм виправдання.
21 Адже пізнавши Бога, вони не прославили Його як Бога, не подякували Йому. Але їхні думки стали нікчемними, а нерозумні їхні серця — оповиті темрявою.
22 Називаючи себе мудрими, вони стали нерозумними,
23 і славу нетлінного Бога вони замінили подобою тлінної людини, птахів, чотириногих і плазунів.
Покинуті Богом
24 Тому Бог через пожадання їхніх сердець віддав їх нечистоті, щоб вони самі між собою безчестили свої тіла.
25 Вони замінили Божу істину на неправду, поклонялися і служили творінню більше, ніж Творцеві, Який є благословенний навіки! Амінь.
26 Тому Бог віддав їх ганебним пристрастям: їхні жінки замінили природне єднання на протиприродне;
27 так само й чоловіки, залишивши природне єднання з жінкою, розпалилися своєю пристрастю один до одного; чоловіки із чоловіками роблять ганьбу і самі в собі пожинають належну відплату за свій блуд.
28 Оскільки вони вважали за непотрібне пізнати Бога, то видав їх Бог їхньому перекрученому розумові, щоби чинили те, чого не личить.
29 Вони сповнені всякої неправди, лукавства, зажерливості, злоби; повні заздрості, вбивства, суперечок, підступу, поганих звичок, пліткарства;
30вони наклепники, богоненависники, напасники, зухвалі, горді, хвалькуваті, винахідники зла, непокірні батькам,
31нерозумні, зрадливі, безсердечні, [непримиренні], немилосердні.
32 Вони, знаючи про суд Божий, що ті, хто таке коїть, варті смерті, не тільки продовжують це робити, але й схвалюють інших, які таке чинять.
