1Молитва вбогого, коли він ослаб і виливає перед Господом своє благання.
2Господи, вислухай мою молитву, — нехай дійде до Тебе моє благання.
3Не відверни від мене Свого обличчя. У день, коли приходить скрута, прихили до мене Своє вухо. Того дня, коли я закличу до Тебе, вислухай мене негайно.
4Адже мої дні зникли, як дим; мої кості висохли, як сухі поліна.
5Я потолочений, як трава, і моє серце засохло, — я навіть забував їсти свій хліб.
6Від зойків і мого стогону тіло моє присохло до моїх кісток.
7Я уподібнився до пелікана, що в пустелі, — я став, як та сова в розваленому домі.
8Я не спав — став, як той самотній горобець на даху.
9Упродовж цілого дня наді мною глумилися мої вороги, і ті, які мене хвалили, стали проклинати мене.
10Адже, наче хліб, я їв попіл, а свій напій я розводив сльозами —
11через Твій гнів і обурення, оскільки, звеличивши мене, Ти скинув додолу.
12Мої дні промайнули, наче тінь, я висох, як трава.
13А Ти, Господи, перебуваєш навіки, і пам’ять Твоя — з роду в рід.
14Тож, піднявшись, змилуйся над Сіоном, бо пора його помилувати, оскільки прийшов час.
15Адже Твої раби вподобали його каміння й будуть жаліти його пил.
16І народи боятимуться Господнього Імені, — усі царі землі — Твоєї слави.
17Адже Господь збудує Сіон, Він з’явиться у Своїй славі.
18Він зглянувся на молитву покірних і не погордував їхнім благанням.
19Нехай це буде записано для наступного покоління, і відроджений народ хвалитиме Господа.
20Бо Він поглянув зі Своєї святої висоти, — Господь поглянув із неба на землю,
21аби почути стогін скованих, визволити синів, виданих на смерть,
22сповіщати в Сіоні Господнє Ім’я і хвалу Його в Єрусалимі,
23коли народи й царства зберуться разом, щоби служити Господу.
24Він відповів йому на дорозі його сили: Сповісти мені короткочасність моїх днів.
25Не забери мене в половині моїх днів, — Твої роки з роду в рід.
26Ти, Господи, на початку заснував землю, і небеса — діло Твоїх рук.
27Вони загинуть, а Ти — стоятимеш; і всі, мов одяг, постаріють. Ти їх заміниш, наче одяг, — будуть замінені вони.
28А Ти — Той Самий, і рокам Твоїм не буде кінця.
29Сини Твоїх рабів житимуть, і їхнє потомство йтиме вперед навіки.
