1І в останні дні явною буде Господня гора, готова на верхів’ях гір, і підніметься понад пагорби. І до неї поспішать народи, 2і численні народи підуть і скажуть: Ходімо, підемо на Господню гору і до дому Бога Якова, і нам покажуть Його дорогу, і підемо Його стежками! Бо із Сіону вийде закон і Господнє слово з Єрусалима. 3І судитиме між численними народами, і картатиме сильні народи дуже далеко, і перекують свої мечі на плуги, а свої списи на серпи, і більше не візьме народ проти народу меча, і більше не навчатимуться воювати. 4І кожний спочине під своїм виноградом, і кожний — під своєю смоківницею, і не буде того, хто боїться, тому що уста Господа Вседержителя це проказали. 5Адже всі народи підуть кожний своєю дорогою, а ми підемо в Імені нашого Господа Бога навіки й далі.
6У той день, — говорить Господь, — зберу розбиту і викинену, і прийму тих, яких Я відкинув. 7І оберну розбиту на останок, і відкинену — в сильний народ, і над ними зацарює Господь на горі Сіон відтепер і аж довіку. 8І ти, нещасний стовп отари, дочко Сіону, до тебе прийде і ввійде перша влада, царство з Вавилону до дочки Єрусалима.
9І тепер чому ти пізнав зло? Чи не було в тебе царя? Чи твоя рада загинула, тому що тебе захопили болі, як у тієї, що народжує
10Перенось болі й будь мужньою, і наблизься, дочко Сіон, як та, що народжує. Тому що тепер вийдеш з міста і поселишся на рівнині, і підеш аж до Вавилону. Звідти тебе визволить і звідти тебе викупить твій Господь Бог з руки твоїх ворогів. 11Тепер же проти тебе зібралися численні народи, що кажуть: Зрадіймо, і хай наші очі подивляться на Сіон! 12Та вони не пізнали Господнього задуму і не збагнули Його ради, бо Він їх зібрав, як снопи току. 13Устань і молоти їх, дочко Сіону, бо тобі поставлю залізні роги і тобі поставлю мідні копита, і знищиш численні народи, і покладеш Господу їхню безліч і їхню силу Господу всієї землі! 14Тепер дочка буде загороджена загородою, Він на нас поставив облогу, палицею поб’ють по щоці племена Ізраїля.
