1Підхопивши Софар, мінеєць, сказав: 2Той, хто багато промовляє, і слухатиме відповідь. Хіба промовистий вважається праведним? Благословенний, народжений від жінки, хто має коротке життя. 3Не будь багатомовним, бо немає кому дати тобі відповідь. 4Не говори: Я є чистий у вчинках і без пороку перед Ним! 5Але що, коли б Господь до тебе заговорив! А Він відкриє Свої уста до тебе! 6Тоді Він сповістить тобі силу мудрості, бо Він удвічі буде проти тебе. І тоді пізнаєш, що належне прийшло тобі від Господа за те, що ти згрішив! 7Хіба ти знайдеш стежку Господа, чи ти прийшов до останнього з того, що звершив Вседержитель? 8Небо високе, і що ти вдієш? А що глибше від тих, які в аді, ти знаєш? 9Чи довше від міри землі, чи від ширини моря? 10Якщо ж Він знищить усе, хто скаже Йому: Що Ти вчинив? 11Адже Він Сам знає діла беззаконних, бачачи невідповідне, Він не пропустить! 12Людина ж надаремно пливе словами, — смертний, народжений від жінки, подібний до пустельного осла. 13Адже коли ти зробив чистим своє серце, то підносиш до Нього руки, 14коли ж щось беззаконне є у твоїх руках, то віддали його від себе, і неправедність у твоєму житті хай не поселиться. 15Бо таким чином твоє обличчя засяє, наче чиста вода, тож скинь нечистоту і не матимеш страху. 16Ти забудеш про труднощі, наче про хвилю, яка проминула, і не боятимешся. 17І молитва твоя буде наче рання зірка, — з полудня зійде тобі життя. 18Ти будеш упевненим, тому що в тебе є надія, а з турбот і занепокоєння в тебе з’явиться мир. 19Бо заспокоїшся, і не буде того, хто воює проти тебе. А численні, які нападають, тебе благатимуть. 20Спасіння ж їх покине, бо їхня надія — згуба, очі ж безбожних розтануть.
