1І сталося, коли Єремія перестав говорити до народу всі Господні слова, які йому Господь послав до них, усі ці слова, 2то сказав Азарія, син Маасея, і Йоанан, син Кария, і всі мужі, що промовили до Єремії, кажучи: Брехня, тебе не послав Господь говорити до нас: Не ввійдете в Єгипет, щоб там жити, 3але лиш Варух, син Нирія, підштовхує тебе проти нас, щоб ти видав нас у руки халдеїв, щоб нас убити і відселити нас до Вавилону.
4І не послухався Йоанан і всі володарі сили, і весь народ голосу Господа, щоб жити в землі Юди. 5І взяв Йоанан і всі володарі сили всю решту Юди, тих, що повернулися, щоб жити в землі, 6сильних мужів і жінок, і решти, і дочок царя, і душі, які залишив Навузардан з Ґодолієм, сином Ахікама, і пророка Єремію та Варуха, сина Нирія, 7і пішли до Єгипту, бо не послухалися Господнього голосу. І вони прийшли до Тафни.
8І було Господнє слово до Єремії в Тафні, кажучи: 9Візьми собі великі камені та сховай їх при вході в дім фараона в Тафні перед очима мужів Юди, 10і скажеш: Так сказав Господь: Ось Я посилаю і приведу Навуходоносора, царя Вавилону, і він поставить свій престол на цьому камінні, яке ти сховав, і підніме на них свою зброю, 11і ввійде, і поб’є єгипетську землю, яких на смерть, на смерть, а яких на відселення, — на відселення, а яких під меч, — під меч. 12І він запалить вогонь у домах їхніх богів, і спалить їх, і відселить їх, і знищить єгипетську землю, — так, як пастух нищить свій плащ, — і вийде в мирі. 13І розіб’є стовпи Еліополя, що в Оні, і вогнем спалить їхні доми.
