1Так говорить Господь: Іди і спустися до дому царя Юди, і скажеш там це слово. 2Ти скажеш: Послухай Господнє слово, царю Юди, що сидиш на престолі Давида, ти, твій дім, твій народ і ті, що входять цими брамами! 3Так говорить Господь: Робіть суд і праведність, і вирвіть пограбованого з руки того, що йому чинить зло, і не гнітіть чужинця, сироту та вдову, і не будьте безбожні, і не проливайте невинну кров на цьому місці. 4Тому що, якщо ви справді виконаєте це слово, то входитимуть через брами цього дому царі, які сидять на престолі Давида, і які сидять на колісницях і конях, — вони, їхні раби та їхній народ. 5Якщо ж не виконаєте цих слів, Я Собою поклявся, — говорить Господь, — що цей дім буде на спустошення. 6Бо так говорить Господь проти дому царя Юди: Ти для Мене — Ґалаад, початок Лівану. Я тебе зроблю пусткою, незаселеними містами. 7І наведу на тебе винищувачів, мужа і його сокиру, і вирубають твої вибрані кедри, і кинуть у вогонь.
8І народи перейдуть через це місто, і кожний скаже до свого ближнього: Чому Господь так учинив із цим великим містом? 9І відкажуть: Тому що залишили завіт свого Господа Бога і поклонялися чужим богам, і їм служили. 10Не оплакуйте померлого і не голосіть над ним. Радше оплакуйте того, хто вийшов, бо більше не повернеться і не побачить землю своєї батьківщини.
11Тому що так говорить Господь проти Селлима, сина Йосії, що царює замість Йосії, свого батька, який вийшов із цього місця: Він більше сюди не повернеться, 12але в місці, куди Я його переселив, там помре і цю землю більше не побачить. 13Він, що будує свій дім не з праведністю і свої горішні покої не із судом, даром використовує свого ближнього і не віддасть йому винагороди. 14Ти збудував собі гарний дім, верхні покої просторі, розділені вікнами, оббиті кедром і помальовані на червоно. 15Чи ти царюватимеш, бо ти розсердився через Ахаза, твого батька? Не їстимуть і не питимуть! Краще булоб, щоб ти чинив суд і справедливість.
16Не пізнали вони, не звершували суд пригнобленому, ані суд бідному. Хіба це не є так, тому що ти Мене не знаєш? — говорить Господь. 17Ось твої очі не є звернені до добра, ані твоє серце, але до твоєї зажерливості й до невинної крові, щоб її пролити, і до неправедності, і до вбивства, щоб його чинити? 18Через це так говорить Господь проти Йоакима, сина Йосії, царя Юди: Горе на цього мужа! Його не оплакуватимуть: О, брате! І не голоситимуть над ним: Горе, пане! 19 - Похороном осла він буде похований, як витягнуть, буде покинутий по тому боці брами Єрусалима.
20Піднімися до Лівану і закричи, і до Васану видай свій голос, і закричи на другий бік моря, бо розбиті всі твої коханці. 21Я заговорив до тебе у твоєму переступі, а ти сказав: Не Послухаю. Це твоя дорога з твоєї молодості, ти не послухав Мого голосу. 22Вітер пасе всіх твоїх пастухів, і твої коханці підуть у полон. Бо тоді ти застидаєшся і засоромишся всіх тих, що тебе люблять. 23Ти, що живеш на Лівані, що загніздився в кедрах, застогнеш, коли на тебе прийдуть великі болі — як тієї, що народжує. 24Живу Я, — говорить Господь, — якщо, будучи, буде Єхонія, син Йоакима, царя Юди, печаттю на Моїй правій руці, Я звідти тебе вирву 25і видам тебе в руки тих, що шукають твою душу, що ти боїшся їхнього обличчя, — у руки халдеїв. 26І вижену тебе і твою матір, що тебе породила, у землю, де ти там не народився, і там помрете. 27А вони не повернуться в землю, яку вони бажають своїми душами. 28Єхонія став без пошани, як посуд, якого не потрібно, він викинений і вигнаний у землю, якої не знає. 29Земле, земле! Послухай Господнє слово: 30Впиши цього чоловіка, як вигнану людину, бо з його насіння не виросте той, хто сидить на престолі Давида, який ще є володарем в Юди!
