1І до мене було Господнє слово, що промовляло: 2Людський сину, засвідчи Єрусалимові про їхні беззаконня 3і скажеш: Так говорить Господь Єрусалимові: Твій корінь і твоє народження — із землі Ханаану, твій батько — Аморей, і твоя матір — хеттійка. 4А твоє народження, — в той день, в який ти народилася, не зв’язали твоїх грудей, і у воді ти не була помита, і не була посолена сіллю, і не була повита пеленами, 5і тебе не пощадило Моє око, щоб зробити тобі одне з усіх цих, аби трохи боліти за тебе, і ти була кинена на поверхню долини через викривленість твоєї душі в день, в який ти народилася.
6Та Я прийшов до тебе, і Я побачив тебе вимазаною у твоїй крові, і Я тобі сказав: З твоєї крові — життя. 7Множся. Я тебе дав, наче паросток поля. І ти помножилася, і побільшилася, і ти ввійшла в Місто міст. Твої груди випрямилися, і твоє волосся виросло, ти ж була оголеною і засоромленою. 8І Я пройшов повз тебе, і Я тебе побачив, і ось твій час, час відпочиваючих, і Я простягнув над тобою Мої крила, і Я покрив твій сором. І Я тобі поклявся, і Я ввійшов у завіт з тобою, — говорить Господь, — і ти стала Моєю. 9І Я тебе помив у воді, і змив з тебе твою кров, і помазав тебе олією, 10і Я тебе зодягнув у різнобарвний одяг, і озув тебе синім сукном, і Я тебе підперезав кармазином, і одягнув тебе у вишукане полотно, 11і прикрасив тебе прикрасою, і одягнув обручки на твої руки та намисто на твою шию, 12і Я дав сережку у твої ніздрі та сережки у твої вуха і вінець хвали на твою голову. 13І ти була прикрашена золотом і сріблом, і твій одяг — з вісону та добірного полотна й різнобарвний. Питльоване борошно, мед і олію ти їла і стала дуже гарною. 14І твоє ім’я вийшло в народи про твою красу, тому що ти була досконала красою та виглядом, які Я тобі дав, — говорить Господь.
15А ти поклала надію на твою красу, і ти чинила розпусту своїм іменем, ти виливала твою розпусту на всяку дорогу, 16і ти взяла з твого одягу, і зробила собі шитих ідолів, і чинила розпусту з ними. І ти не ввійдеш, і не буде так! 17Ти взяла предмети твоєї краси з Мого золота і з Мого срібла, які Я тобі дав, і ти зробила собі чоловічі подоби, і ти з ними чинила розпусту. 18І ти взяла твій різнобарвний одяг, і ти його одягнула, а Мою олію та Мій ладан ти поставила перед їхнім обличчям. 19І Мій хліб, який Я тобі дав! Я годував тебе питльованим борошном, олією та медом, а ти це поставила перед їхнім обличчям на любі пахощі. І сталося, — говорить Господь, — 20і ти взяла твоїх синів і твоїх дочок, яких ти народила, і принесла їм у жертву на знищення, наче ти мало чинила розпусти, 21і ти порізала твоїх дітей, і ти їх віддала, коли ти їх їм принесла в жертву. 22Це понад усю твою розпусту, і ти не згадала днів твого дитинства, коли ти була оголена, засоромлена і жила вимазаною у своїй крові.
23І сталося, що після всього твого зла, — говорить Господь, — 24ти собі збудувала дім розпусти, і ти собі зробила проголошення на кожній вулиці. 25І на початку кожної дороги ти збудувала свої розпусні доми, і ти опоганила свою красу, і ти розставляла свої ноги всякому перехожому, і ти помножила свою розпусту. 26Ти чинила розпусту із синами Єгипту, що мають поставу, що межували з тобою, і ти часто чинила розпусту, щоб у Мене викликати гнів. 27Коли ж Я простягну проти тебе Мою руку, відкину твої закони і видам тебе душам дочок чужинців — тих, що ненавидять тебе, що звернули тебе з твоєї дороги, на якій ти була безбожною. 28І ти чинила розпусту з дочками Ассура, проте й так ти не наситилася. І ти чинила розпусту, і не наситилася. 29І ти помножила твої завіти із землею халдеїв, але й цими ти не наситилася. 30Навіщо Мені робити завіт з твоєю дочкою, — говорить Господь, — коли ти чинила це все, діла жінки-розпусниці? І ти втричі більше чинила розпусту 31з твоїми дочками. Ти збудувала твій розпусний дім на початку всякої дороги, і ти зробила твою сходку на всякій вулиці, і ти стала, як розпусниця, що бере в найми.
32До тебе подібна жінка, що чинить перелюб, та яка бере плату від свого чоловіка. 33Усім, що з нею чинили розпусту, ти давала плату, і ти дала заплати всім твоїм коханцям, і обклала їх, щоб приходили до тебе довкола у твоїй розпусті. 34І в тобі було звихнення понад усіх жінок у твоїй розпусті, і з тобою не чинили розпусти, коли ти давала заплату, а тобі заплата не була дана, і ти стала звихнена в собі.
35Через це, розпуснице, слухай Господнє слово: 36Так говорить Господь: Тому що ти вилила твою мідь, і твій сором відкриється у твоїй розпусті до твоїх коханців і до всіх пожадань твоїх беззаконь, і в крові твоїх дітей, яких ти їм дала. 37Через це ось Я проти тебе збираю всіх твоїх коханців, тих, з якими ти мішалася, і всіх, яких ти полюбила, з усіма, яких ти ненавиділа. І зберу їх проти тебе довкола, і відкрию їм твоє зло, і вони побачать весь твій сором. 38І помщуся на тобі помстою перелюбниці та поставлю тебе в крові гніву і ревнощів. 39І видам тебе в їхні руки, і розіб’ють твій дім розпусти, і знищать твої сходинки, і роздягнуть тебе з твого одягу, і заберуть посуд твоєї похвали, і залишать тебе оголеною та засоромленою. 40І наведуть на тебе натовпи, і каменують тебе камінням, і посічуть тебе своїми мечами. 41І спалять твої доми вогнем, і вчинять у тобі помсту перед численними жінками. І Я відверну тебе від розпусти, і більше не даси заплати.
42Я послаблю гнів Мій, що проти тебе, і заберуться від тебе Мої ревнощі, Я спочину і більше не дбатиму. 43Тому що ти не згадала день твого дитинства і засмутила Мене цим усім, і ось Я поклав твої дороги на твою голову, — говорить Господь. І так ти чинила безбожність в усіх твоїх беззаконнях.
44Це є все, що сказали проти тебе в притчі, кажучи: Яка матір, така й дочка. 45Ти є дочкою твоєї матері, що відкинула свого чоловіка, своїх дітей і сестер твоїх сестер, що відставили своїх чоловіків і їхніх дітей. Ваша матір — хеттійка, і ваш батько — Аморей. 46Ваша старша сестра — Самарія, вона і її дочки, та, що живе зліва від тебе, і твоя сестра молодша за тебе, що живе справа від тебе — Содома і її дочки. 47А ти навіть не ходила так, як вони їхніми дорогами, і не чинила за їхніми беззаконнями. І в малому ти їх перевищила на всіх твоїх дорогах. 48Живу Я, — говорить Господь, — твоя сестра Содома, вона і її дочки, не зробили так, як зробила ти і твої дочки. 49Лише це беззаконня Содоми, твоєї сестри, — гордість. Вона і її дочки, що жили в повноті хліба та в добробуті. Це було її та її дочкам, і вони не допомогли руці бідного й убогого. 50І вони гордилися, і чинили беззаконня переді Мною, і Я їх відкинув, так, як Я побачив. 51А Самарія не згрішила і до половини твоїх гріхів. Ти ж помножила свої беззаконня понад них, і ти оправдала твоїх сестер в усіх твоїх беззаконнях, які ти робила, 52тож прийми свою муку за те, що ти знищила твоїх сестер твоїми гріхами, якими ти чинила беззаконня понад них, і ти їх оправдала понад себе саму. І ти засоромся та візьми твоє безчестя, коли оправдаєш твоїх сестер.
53І поверну їхні відвернення, відвернення Содоми і її дочок, і поверну відвернення Самарії і її дочок, і поверну твоє відвернення посеред них, 54щоб ти прийняла свою муку і обезчестилася за все, що ти зробила, коли ти викликала в Мене гнів. 55І твоя сестра Содома та її дочки будуть повернені до того, якими були на початку. І Самарія та її дочки будуть повернені до того, якими були на початку. І ти та твої дочки будете повернені до того, якими ви були на початку. 56І хіба не була твоя сестра Содома поголоскою у твоїх устах у дні твоєї гордості, 57раніше, ніж відкрито твої злоби, так, як тепер ти є зневагою для дочок Сирії і всіх, що довкола неї, дочок чужинок, що оточують тебе довкола? 58Твої безбожності й твої беззаконня, ти їх прийми, — говорить Господь.
59Так говорить Господь: І Я зроблю з тобою так, як ти зробила, як ти це збезчестила, щоби переступити Мій завіт. 60І Я згадаю Мій завіт, що з тобою в дні твоєї молодості, і поставлю тобі вічний завіт. 61І згадаєш твою дорогу, і будеш збезчещена, коли ти приймеш твоїх сестер, що старші за тебе, з тими, що молодші за тебе, і Я дам їх тобі на збудування, і не від твого завіту. 62І Я підніму Мій завіт з тобою, і пізнаєш, що Я — Господь, 63тому що згадаєш і застидаєшся, і хай не буде, щоб ти ще відкрила свої уста від присутності твого безчестя, коли тобою Мені надолужено за все, що ти зробила, — говорить Господь.
