1У священиків-левітів, у цілого племені Левія, не буде частки чи спадщини разом з Ізраїлем. Їхня спадщина — Господні приношення, — вони житимуть з них. 2Спадщини ж серед його братів у нього не буде. Його спадщина — Сам Господь, як Він і сказав йому. 3Ось присуд священиків, — те, що належить їм від народу, від тих, хто приносить жертви, — чи то теля, чи то вівцю: лопатку, щелепи та шлунок вони повинні віддати священикові. 4Також даси йому первоплоди збіжжя, вина й олії та первістки стриження овець. 5Адже Господь обрав його з усіх твоїх племен, щоб він стояв перед Господом, твоїм Богом, священнодіяв та благословляв Його Іменем — він та його сини, по всі дні. 6А якщо якийсь левіт, як його душа забажає, прийде з одного з ваших міст з усіх земель ізраїльських синів, де він проживає, на місце, яке обере Господь, 7то нехай він священнодіє Іменем Господа, свого Бога, як і всі його брати левіти, які стоять там перед Господом. 8Нехай він харчується виділеною часткою, окрім отриманого з продажу батьківського майна. 9Коли ти ввійдеш у землю, яку Господь, твій Бог, дає тобі, не вчись чинити гидоти, які чинять ті народи. 10Хай серед тебе не буде знайдено такого, хто очищає свого сина чи свою дочку вогнем, хто ворожить ворожіння, хто чарує, хто віщує, чаклуна, 11хто заклинає заклинання, черевомовця, хто гадає, хто викликає мертвих. 12Адже кожний, хто чинить ці речі, огидний для Господа, твого Бога. Через ці гидоти Господь, твій Бог, вигубить їх перед твоїм обличчям. 13Будь досконалим перед Господом, своїм Богом! 14Адже народи, які ти захоплюєш, слухаються чарувань та ворожінь, а тобі Господь, твій Бог, дав не це! 15Господь, твій Бог, поставить тобі Пророка з твоїх братів, як мене, — Його слухайтесь. 16Саме так, як ти просив у Господа, свого Бога, на Хориві, у день зібрання, кажучи: Хай ми більше не чуємо голосу Господа, нашого Бога, і більше не бачимо цього великого вогню, щоб ми не померли! 17І Господь сказав мені: Усе, що вони сказали, — правильно. 18Я поставлю їм Пророка з їхніх братів, як тебе. Я вкладу Моє слово в Його вуста, і Він говоритиме їм, як Я Йому велітиму. 19А людину, яка не послухається Його слів, — того, що пророк скаже від Мого Імені, — Я покараю. 20А пророк, який безбожно наважиться говорити від Мого Імені слово, яке Я не велів говорити, чи який говоритиме від імені інших богів, — такий пророк нехай помре. 21Якщо ж ти скажеш у своєму серці: Як нам упізнати слово, яке Господь не говорив? — 22то якщо пророк скаже щось від Імені Господа, і те слово не здійсниться і не збудеться, — то це є слово, якого Господь не говорив: це безбожно сказав той пророк, — не майте до нього пощади.
