1Це книга Божих приписів і закон, що є навіки. Усі, хто його дотримується, — на життя, а ті, що його покидають, вмирають. 2Повернися, Якове, і схопися за неї, іди до сяйва перед її світлом! 3Не дай іншому твоєї слави, ні те, що є для твого добра, чужому народові. 4Ізраїлю, ми блаженні, бо нам знане те, що миле Богові!
5О, мій народе, пам’ять Ізраїля! Будьте ви мужніми! 6Ви були продані народам не на знищення, а тому що ви викликали гнів у Бога, ви були передані ворогам. 7Адже ви обурили Того, Хто створив вас, приносячи ладан демонам, а не Богові. 8Ви ж забули про вічного Бога, Який вас годував, і засмутили Єрусалим, який вас виховав. 9Адже він побачив гнів, що найшов на вас від Бога, і сказав: Послухайте, сусіди Сіону, Бог навів на мене великий плач, 10бо я побачив полон моїх синів і дочок, який на них навів Вічний. 11Адже я викормив їх з радістю, та я відіслав з плачем і риданням. 12Хай ніхто не зрадіє мною, вдовицею і відпущеною багатьма. Я опустіла через гріхи моїх дітей, тому що вони відхилилися від Божого Закону, 13і вони не пізнали Його заповідей, не пішли дорогами Божих заповідей і не пішли стежками напоумлення в Його праведності.
14Хай прийдуть мешканці Сіону! Згадайте полон моїх синів і дочок, який Вічний на них навів. 15Адже Він навів на них народ здалека, безсоромний та іншомовний народ, котрий не посоромився старця, не помилував юнака. 16Вони відвели улюблених вдови і залишили її в запустінні одну, без дочок. 17Як же я можу вам допомогти? 18Адже Той, Хто наводить зло, визволить вас із руки ваших ворогів. 19Ідіть, діти, ідіть, бо я залишилася самотньою. 20Я зняла одяг миру, одягнулася в мішковину мого благання, я заволала до Вічного в моїх днях.
21Будьте мужні, діти, кличте до Бога, і Він визволить вас з-під влади, з руки ворогів! 22Бо я на Вічного поклала надію на ваше спасіння, і мені прийшла радість від Святого за милосердя, яке скоро прийде вам від нашого Вічного спасителя. 23Адже я відіслала вас із плачем і риданням, а Бог віддасть мені вас з радістю і веселістю навіки. 24Бо так, як мешканці Сіону тепер побачили наш полон, так швидко побачать наше спасіння, що від Бога, яке прийде на нас з великою славою і сяйвом Вічного.
25Діти, будьте довготерпеливими за той гнів, що найшов на нас від Бога. Тебе переслідував ворог, тож швидко побачиш його знищення і наступиш на їхню шию. 26Мої розпещені пішли скелястими дорогами, були забрані, як стадо, захоплене ворогами. 27Мужайтеся, діти, і закличте до Бога, бо вам буде від Того, Хто наводить пам’ять. 28Бо так, як був ваш розум, щоб заблукати від Бога, то, повернувшись, вдесятеро помножте, щоб Його шукати. 29Адже Той, Хто наводить зло на вас, наведе на вас вічну радість після вашого спасіння.
30Кріпись, Єрусалиме, тебе потішить Той, Хто тобі дав ім’я! 31Нещасні ті, що вчинили тобі зло і радіють твоїм падінням, 32нещасні міста, яким служили твої діти, нещасне те, яке прийняло твоїх синів. 33Бо так, як воно зраділо твоїм падінням і зраділо твоїм упадком, так само засумує своїм спустошенням. 34І заберу його радість численних людей, і його веселість буде на ридання. 35Адже вогонь найде на нього від Вічного на довгі дні, і воно буде заселене демонами багато часу.
36Поглянь на схід, Єрусалиме, і поглянь на радість, що приходить на тебе від Бога! 37Ось приходять твої сини, яких ти відіслав, надходять зібрані зі сходу аж до заходу, — за словом Святого, — радіючи Божою славою.
