1І Господь поставив Своє слово, яке сказав проти нас і проти наших суддів, що судили Ізраїль, проти наших царів, проти наших володарів і проти людини Ізраїля і Юди. 2Під усім небом не було зроблено так, як Він зробив у Єрусалимі за записаним у законі Мойсея, 3щоб ми їли людські тіла — свого сина, і людина — тіло своєї дочки. 4І зробив їх підлеглими всім царствам, що довкола нас, на зневагу і на запустіння в усіх народах, що довкола нас, куди їх розсіяв туди Господь. 5І вони були знизу, а не наверху, бо ми згрішили проти нашого Господа Бога, щоб не слухатися Його голосу.
6Господеві, Богові нашому, праведність, а нам і нашим батькам — сором облич до цього дня. 7Те, що Господь виказав проти нас, усе це зло прийшло на нас. 8І ми не молилися до обличчя Господа, щоб кожний відвернувся від задумів свого злого серця. 9І Господь чував над лихоліттями, і Господь навів на нас зло, бо Господь праведний в усіх Своїх ділах, які нам заповів. 10А ми не послухалися Його голосу, щоб ходити за Господніми приписами, які Він дав перед нашим обличчям.
11І тепер, Господи, Боже Ізраїля, Який вивів Свій народ з єгипетської землі сильною рукою, ознаками, чудами, великою силою і високим плечем, і зробив Собі Ім’я до цього дня, 12ми згрішили, ми були безбожні, ми неправедно чинили, Господи, Боже наш, з усіма Твоїми заповідями. 13Нехай відвернеться від нас Твій гнів, бо ми залишилися нечисленними в народах, куди Ти нас туди розсіяв. 14Господи, вислухай нашу молитву і наше благання, і визволи нас задля Тебе, і дай нам милість перед обличчям тих, що нас виселили, 15щоб уся земля пізнала, що ти — Господь, Бог наш, бо на Ізраїля і на його рід прикликано Твоє Ім’я.
16Господи, поглянь із Твого святого дому і зваж на нас! Господи, прихили Твоє вухо і почуй! 17Відкрий Твої очі й поглянь, бо не мертві в аді, в яких забрано їхній дух з їхнього лона, віддаватимуть славу і оправдання Господеві, 18але дуже засмучена душа, що ходить схиленою і слабкою, і очі, що зникають, і душа, що голодує, віддаватимуть Тобі славу і праведність, Господи! 19Бо не на праведні вчинки наших батьків і наших царів ми кладемо наше милосердя перед Твоїм обличчям, Господи, Боже наш!
20Адже Ти навів Твій гнів і Твою лють на нас, як Ти і сказав рукою Твоїх рабів-пророків, кажучи: 21Так сказав Господь: Схиліть ваші спини, служіть цареві Вавилону і сидіть на землі, яку Я дав вашим батькам! 22А якщо не послухаєте голосу Господа, щоб служити цареві Вавилону, 23Я зроблю, щоб опустіли з міст Юди і поза Єрусалимом голос радості і голос веселості, голос молодого і голос молодої, і вся земля буде запустілою від тих, що живуть. 24Та ми не послухалися Твого голосу, щоб служити цареві Вавилону, і Ти поставив Твої слова, які Ти сказав рукою Твоїх рабів-пророків, щоб вивести кості наших царів і кості наших батьків з їхнього місця, 25і ось вони викинені на спеку дня і холод ночі, і померли в жахливій біді, у голоді та від меча, і в засланні. 26І ти поставив пустим дім, де прикликано Твоє Ім’я на ньому, до цього дня, через зло дому Ізраїля і дому Юди.
27Ти зробив з нами, Господи, Боже наш, за всією Твоєю добротою і за всім Твоїм великим милосердям, 28як Ти і сказав рукою Твого раба Мойсея в день, коли Ти йому заповів написати Твій закон перед синами Ізраїля, кажучи: 29Якщо не послухаєтеся Мого голосу, то ця велика численна кількість обернеться в мале між народами, куди Я їх туди розсію. 30Адже Я пізнав, що Мене не послухаються, бо це народ твердошийний. Та вони повернуться до їхнього серця в землі їхнього відселення, 31і пізнають, що Я — їхній Господь Бог. І Я дам їм серце і вуха, які чують, 32і вони Мене прославлятимуть у землі їхнього виселення, згадають Моє Ім’я 33і відвернуться від їхнього твердого плеча та від їхніх злих діл, бо згадають дорогу їхніх батьків, які грішили перед Господом. 34Я поверну їх у землю, про яку Я поклявся їхнім батькам Авраамові, Ісаакові та Якову, і вони заволодіють нею. І помножу їх, і не зменшуватимуться. 35І встановлю з ними вічний завіт, щоб Я був їм за Бога, і вони будуть Мені народом. І більше не проганятиму Мій народ Ізраїля із землі, яку Я їм дав.
