1А Господній гнів продовжував палати в Ізраїлі, і підбурив у цьому Давида, закликаючи: Іди, перерахуй Ізраїля і Юду! 2І цар промовив до Йоава, начальника війська, який був з ним: Обійди всі племена Ізраїля, від Дана і до Вирсавії, і перерахуй народ, і знатиму чисельність народу! 3А Йоав сказав цареві: І нехай додасть твій Господь Бог до народу скільки їх є і скільки їх є стократно, і очі мого володаря-царя бачать! Навіщо мій володар-цар бажає цієї справи? 4Та слово царя взяло верх над словом Йоава і над словом вождів війська. І вийшов Йоав і вожді війська перед царем перерахувати ізраїльський народ. 5І перейшли Йордан, і пішли до Ароіра з правої сторони міста, що посеред долини Ґада і Елієзера, 6і пішли до Ґалаада та в землю Тавона, що є Адасай, і пішли до Данідани і Удани, обійшли до Сідони 7і пішли до Мапсара тирського і до всіх міст евейця і ханаанця, пішли на південь Юди до Вирсавії 8і обійшли всю землю, а по закінченні дев’яти місяців і двадцяти днів вони прибули в Єрусалим. 9Тоді Йоав передав кількість перепису народу цареві, і було Ізраїля вісімсот тисяч військових мужів, які носять меч, а мужів Юди було п’ятсот тисяч військових мужів.
10І серце Давида вразило його після того, як перелічив народ, і промовив Давид до Господа: Згрішив я сильно тим, що я вчинив! Тепер, Господи, відніми беззаконня Твого раба, бо я дуже нерозумно вчинив! 11І встав Давид вранці. І було Господнє слово до пророка, провидця Ґада, для Давида, кажучи: 12Піди і скажи Давидові, промовляючи: Так каже Господь: Три речі Я можу навести на тебе. Тож вибери собі одну з них, і вчиню тобі! 13І ввійшов Ґад до Давида, і сповістив, кажучи: Вибери собі, щоб сталися: або найде на тебе три роки голоду у твоїй землі, або три місяці тобі втікати з-перед твоїх ворогів, а вони будуть тебе переслідувати, або три дні буде смерть у твоїй землі. Тож тепер знай і дивись! Яке слово відповім Тому, Хто мене послав? 14А Давид промовив до Ґада: Мені дуже тісно звідусіль! Упаду ж у руку Господа, бо Його милосердя дуже велике, а в руки людини не бажав би попасти! І Давид вибрав собі смерть.
15І були дні жнив пшениці, і Господь дав смерть в Ізраїлі від ранку аж до обідньої години, і почалася смертність у народі, і померло з народу від Дана й аж до Вирсавії сімдесят тисяч чоловік. 16І Божий ангел простягнув свою руку проти Єрусалима, щоб його знищити, і вблагали Господа за зло, і Він сказав ангелові, який нищив народ: Досить тепер, опусти твою руку! А Господній ангел був біля току Орни, євусейця. 17І промовив Давид до Господа, коли він побачив ангела, який убивав народ, і сказав: Ось я, згрішив! Я пастир, який учинив зло, а ці вівці, що вчинили? Нехай Твоя рука буде на мені та на домі мого батька!
18І в той день прийшов Ґад до Давида, і сказав йому: Піди і постав Господу жертовник на току Орни, євусейця! 19І пішов Давид за словом Ґада, як і заповів йому Господь. 20А Орна виглянув у вікно і побачив царя та його слуг, які проходили перед ним. Тож Орна вийшов і поклонився цареві своїм обличчям до землі. 21І сказав Орна: Як це, що мій володар-цар, прийшов до свого раба? Я прийшов купити в тебе тік, аби збудувати жертовник Господу, — сказав Давид, — щоби спинилася смертність народу! 22А Орна відповів Давидові: Нехай мій володар-цар візьме і збудує Господу те, що добре в його очах. Ось — воли на всепалення, а колеса та знаряддя волів — на дрова! 23Це все дав Орна цареві й сказав Орна царю: Твій Господь Бог нехай поблагословить тебе!
24Та цар відповів Орні: Ні, я натомість за відповідну ціну таки викуплю їх у тебе для Господа, мого Бога, і не приноситиму всепалення безплатно! І Давид придбав тік і волів за п’ятдесят сиклів срібла. 25Давид збудував там жертовник Господу і приніс всепалення та мирні жертви. А пізніше Соломон додав до жертовника, бо спочатку він був малим. І Господь вислухав землю, і забрано смертність від Ізраїля.
