1Був там один прозваний беззаконним сином, а його ім’я — Савей, син Вохорія, чоловік-веніаминівець. Він затрубив у ріг і сказав: Немає нам частки в Давиді, ні спадку для нас в сині Єссея! Кожний чоловік до свого поселення, Ізраїле! 2І кожний чоловік Ізраїля пішов від Давида за Савеєм, сином Вохорія, а муж Юди пристав до їхнього царя — від Йордану і аж до Єрусалима.
3Коли Давид прийшов у Єрусалим до свого дому, то цар взяв десятьох жінок, своїх наложниць, яких залишив стерегти дім, і помістив їх у домі сторожі, і годував їх, та не ввійшов до жодної з них, і їх утримували аж до дня їхньої смерті — живі вдови.
4І промовив цар до Амессая: До трьох днів склич мені мужів Юди, ти ж сам будь тут. 5Тож Амессай пішов скликати Юду, та забарився за часом, який йому назначив Давид. 6І сказав Давид Авессі: Тепер зло нам учинить Савей, син Вохорія, більше, ніж Авесалом, тож тепер ти візьми із собою слуг твого володаря і поженися за ним, щоб часом не знайшов собі укріплені міста і не сховався від наших очей. 7І за ним вийшли мужі Йоава, і хереттійці, і фелеттійці, і всі сильні, а вийшли з Єрусалима, щоб гнатися за Савеєм, сином Вохорія. 8І вони були біля великого каменя, що в Ґаваоні, і Амессай увійшов перед них. А Йоав був одягнений у плащ поверх свого одягу, і на ньому був підперезаний меч, прикріплений до його стегон у своїх піхвах, і меч легко виходив і входив. 9І сказав Йоав Амессаєві: Чи ти здоровий, брате? А правою рукою Йоав схопив бороду Амессая, начебто, щоб його поцілувати. 10І Амессай не остерігся меча, що в руці Йоава, і Йоав уразив його ним у живіт, і вилилася на землю його утроба. І він не повторив йому, і той помер.
Йоав і Авесса, його брат, гналися за Савеєм, сином Вохорія. 11І над ним став муж зі слуг Йоава, і сказав: Хто той, який за Йоавом і хто за Давидом, за Йоавом. 12А Амессай валявся в крові посеред стежки, і побачив чоловік, що весь народ стає, тож відтягнув Амессая зі стежки на поле, і накинув на нього плащ, оскільки він побачив, що кожний, хто підходив до нього, ставав. 13Коли ж був усунений зі стежки, кожний чоловік Ізраїля пройшов услід за Йоавом, щоб гнатися за Савеєм, сином Вохорія.
14А він пройшов усі племена Ізраїля до Авеля і до Ветмахи, і всі зібралися в Харрі, і пішли за ним. 15І прийшли, і взяли його в облогу в Авелі й Ветмасі. І насипали насип коло міста. Він був біля стіни, тож весь народ, який з Йоавом, задумав повалити стіну. 16А мудра жінка закликала зі стіни і сказала: Послухайте, послухайте, скажіть же Йоавові: Наблизься аж сюди, і заговорю до нього. 17І наблизився він до неї, а жінка запитала: Чи ти є Йоав? Він же сказав: Я! Вона ж сказала йому: Послухай слова твоєї рабині! А Йоав сказав: Я слухаю! 18І вона заговорила, промовляючи: Слово сказали між прадідами, кажучи: Обов’язково запитувалося в Авелі та в Дані, чи вірні Ізраїля не спромоглися здійснити те, що постановили; обов’язково запитають в Авелі й так, чи вони не спромоглися здійснити. 19Я є мирне місто із сильних міст Ізраїля, ти ж шукаєш знищити місто — місто-матір у Ізраїлі. Навіщо нищиш Господню спадщину? 20А Йоав відповів і сказав: Милосердя мені, милосердя мені, коли знищу і коли вигублю. 21Чи не так діло, що чоловік з гори Єфрема, його ім’я Савей, син Вохорія, і він підняв свою руку на царя Давида. Дайте мені його самого, і відійду від міста! І сказала жінка Йоаву: Ось його голова буде скинена тобі з мура! 22І прийшла жінка до всього народу, і заговорила до всього міста у своїй мудрості. І відтяла голову Савея, сина Вохорія, і скинула Йоавові. І він затрубив у ріг, і кожний чоловік розійшовся з міста до свого житла. А Йоав повернувся в Єрусалим до царя.
23І Йоав був над усією армією Ізраїля, і Ванея, син Йодая, — над хереттійцями і над фелеттійцями, 24і Адонірам — над податком, і Йосафат, син Ахілута, — літописець, 25і Суса — писар, і Садок, і Авіятар — священики, 26а Ірас, син Яріна, був священиком Давида.
