1Усі роботи, які звершував Соломон в домі Господа, були закінчені. І Соломон вніс святі речі Давида, свого батька, срібло, золото і посуд і передав до скарбниці Господнього дому.
2Тоді Соломон скликав для зустрічі старійшин Ізраїля, усіх князів племен і тих, хто очолює родини синів Ізраїля по батьківській лінії до Єрусалима, щоб перенести ковчег Господнього завіту з міста Давида (це Сіон). 3І зібралися до царя всі — кожний чоловік Ізраїля — на свято (це сьомий місяць). 4Прибули всі старійшини Ізраїля, а всі левіти взяли ковчег, 5і внесли ковчег, намет свідчення та весь святий посуд, що в наметі, і внесли його священики та левіти. 6Цар Соломон, уся громада Ізраїля і ті, що боялися Господа, і ті з них, хто зібрався перед ковчегом, які приносили в жертву телят і овець, яких не можна було порахувати і яких не можна сприйняти через велику кількість. 7І священики внесли ковчег Господнього завіту на його місце, до давіра дому, до Святого святих, під крила херувимів, 8а херувими простягали свої крила над місцем для ковчега, і херувими прикривали ковчег та його держаки зверху. 9Держаки виходили за межі, і видно було головки держаків зі святого перед входом у давір, та знадвору не було видно. І були там аж до цього дня. 10У ковчезі не було нічого, хіба дві скрижалі, які поклав Мойсей на Хориві, якими Господь укладав завіт із синами Ізраїля, коли вони виходили з Єгипетської землі.
11І сталося, коли вийшли священики зі святого, бо всі священики, які виявилися, освятилися (вони не були розділені на черги для щоденного служіння), 12а левіти і всі псалмоспівці із синами Асафа, з Еманом, з Ідітуном, з їхніми синами і їхніми братами, були одягнені в одяг з вісону, із цимбалами, з арфами і з лірами стояли перед жертовником, і з ними — сто двадцять священиків, які трубили в труби; 13і був один голос, коли трубили, коли співали і коли звучали одноголосно, щоб хвалити і прославляли Господа, і коли підняли голос на трубах, на цимбалах і на мелодійних гуслах, і говорили: Прославляйте Господа, бо Він добрий, бо навіки Його милосердя! І дім наповнився хмарою Господньої слави, 14і священики не могли стояти і служити через хмару, бо Господня слава заповнила дім Божий.
