1І вона сказала: Зміцнилося в Господі моє серце, піднісся мій ріг у моєму Бозі. Розширилися мої уста проти ворогів, я зраділа Твоїм спасінням. 2Адже немає святого, як Господь, і немає праведного, як наш Бог! Немає святого, за винятком Тебе! 3Не хваліться і не говоріть високе! Хай не вийде високомовність з ваших уст, бо Господь, Бог розуму, і Бог, Який приготовляє Свої діяння. 4Лук сильних став слабким, а немічні підперезалися силою. 5Хто мав достатньо хліба, були позбавлені його, а голодні залишили землю, бо неплідна породила сімох, а багата на дітей стала слабкою. 6Господь умертвляє і оживляє, зводить до аду і виводить. 7Господь робить бідним і багатим, понижує і підносить вгору. 8Підносить бідного із землі й підносить з гною злидаря, щоб посадити із сильними народу, і дає їм у спадок престол слави. 9Дає молитву тому, хто молиться, і Він поблагословив роки праведного. Адже не міццю сильний чоловік, 10Господь немічним учинить Свого противника, Господь — святий. Хай не хвалиться мудрий своєю мудрістю, хай не хвалиться сильний своєю силою, і хай не хвалиться багатий своїм багатством, але цим нехай хвалиться той, хто хвалиться, що він пізнав і знає Господа, чинить суд і справедливість посеред землі. Господь пішов на небо і загримів, Він судить кінці землі, дає силу нашим царям і піднесе ріг Свого помазаника.
11І вона залишила його там перед Господом, і повернулася до Арматаїма. А дитина служила в присутності Господа, перед священиком Ілі.
12А сини священика Ілі — погані сини, які не знали Господа. 13І правила для священика від народу, кожного, хто приносить жертву, були: приходив слуга священика, як тільки звариться м’ясо, то м’ясна вилка була в його руці, 14і вкладав її до великого котла — чи до мідного, чи до казана — і все, що лиш захопить вилка, священик забирав собі. Згідно із цим чинили всьому Ізраїлеві, тим, які приходили принести жертву Господу в Силомі. 15І раніше, ніж приносили в жертву лій, приходив слуга священика і говорив чоловікові, який приносив жертву: Дай м’ясо, щоб зварити священикові, і не беру в тебе більше з котла! 16І говорив чоловік, який приносив жертву: Нехай спочатку принесеться жертва, так, як приписано, і жир, а тоді візьмеш собі з усього, що забажає твоя душа. А той говорив: Ні, даси тепер, а якщо ні, то візьму силою! 17І перед Господом гріх молодців був дуже великий, бо відкидали Господню жертву.
18А хлопчина Самуїл, підперезаний лляним ефодом, служив перед Господом, 19і його матір зробила йому подвійний малий одяг, і приносила йому з року в рік, коли вона йшла зі своїм чоловіком приносити річну жертву. 20Ілі поблагословив Елкана та його жінку, кажучи: Нехай Господь дасть тобі нащадка від цієї жінки за дар, який ти дав Господу. І чоловік пішов до своєї місцевості.
21Господь відвідав Анну, і вона зачала ще трьох синів і дві дочки. А хлопчина Самуїл став великим перед Господом.
22Ілі був дуже старий. І він почув, що його сини чинили ізраїльським синам, 23і сказав їм: Навіщо чините за цим словом, яке я чую з уст усього Господнього народу! 24Ні, діти, бо не добра чутка, яку я чую, не чиніть так, бо недобрі чутки ті, які я чую, що народ не служить Господу! 25Якщо якийсь чоловік часом згрішить проти іншого чоловіка, то помоляться за нього до Господа; а якщо він згрішить проти Господа, хто за нього помолиться? Та вони не слухалися голосу свого батька, бо Господь, мав твердий намір їх знищити.
26А хлопчина Самуїл підростав, і був добрий і перед Господом, і перед людьми.
27Якось прийшов Божий чоловік до Ілі, і сказав: Так говорить Господь: Я ж об’явився домові твого батька, коли вони були рабами в домі фараона в єгипетській землі! 28І Я вибрав дім твого батька з усіх ізраїльських племен, щоб Мені служили і підіймалися до Мого жертовника, кадили ладаном і носили ефод, і Я дав домові твого батька в їжу все, що приносили в жертву на вогні ізраїльські сини. 29Навіщо ж глянув ти безсоромним оком на Мій ладан і на Мою жертву і прославив твоїх синів понад Мене, щоб вони благословляли себе первоплодами кожної ізраїльської жертви раніше за Мене. 30Через це так сказав Господь, Бог Ізраїля: Раніше Я сказав: Твій дім і дім твого батька ходитиме переді Мною до віку. А тепер говорить Господь: Не так переді Мною, бо тих, хто Мене прославляє, Я прославлю, а того, хто Мене зневажає, Я зневажу! 31Ось приходять дні, і вигублю твоє потомство й потомство дому твого батька, 32і не буде в тебе старця в Моєму домі всі дні. 33А мужа не вигублю в тебе від Мого жертовника для того, щоби його очі стали незрячими від сліз, і підупала його душа, і кожний, хто залишиться з твого дому, вони поляжуть від людського меча.
34Ось це тобі знак, який прийде на цих двох твоїх синів — Офнія і Фінееса: Одного дня вони обидва помруть! 35І поставлю Собі вірного священика, який чинитиме все, що в Моєму серці та в Моїй душі. І збудую йому вірний дім, і ходитиме перед Моїм помазаником усі дні. 36І буде, що хто залишиться у твоєму домі, прийде поклонитися йому за невелику кількість срібла, кажучи: Постав мене на одну з твоїх служб, щоб їсти хліб.
