1Усякий друг скаже: І я подружився. Але є друг, що по імені тільки друг. 2Чи це не смуток, що наближає аж до смерті, приятель і друг, що обернувся на ворога? 3О, лукавий задум, звідки ти прикотився, щоб покрити сушу оманою? 4Приятель радіє, коли в друга радість, а в час скорботи буде проти нього. 5Приятель терпить другові задля шлунка, а перед війною візьме щит. 6Не забудь друга у твоїй душі й не забудеш його у твоїх маєтках.
7Кожний радник підносить раду, але є такий, що собі радить. 8Бережи твою душу від радника і пізнай перше, яка в нього потреба, бо й він собі порадить, щоби часом не впав на тебе жереб, 9і скаже тобі: Твоя дорога гарна і стане напроти, щоб побачити те, що тобі трапиться. 10Не радься з тим, що підглядає тебе, і сховай раду від тих, що ревнують тебе. 11Не приставай до цих для всякої поради: З жінкою про її ревнощі, зі страхопудом — про війну, з купцем — про переміну, з торгівцем — про продаж, із заздрісним — про вдячність, і з немилосердним — про доброту, з лінивим — про всяке діло і з річним найманцем — про закінчення, з лінивим рабом — про багато праці. 12Але лиш будь постійно з побожним чоловіком, про якого взнаєш, що він зберігає заповіді, який у своїй душі — за твоєю душею, і якщо ти спотикнешся, він тобі співчуватиме. 13І постав раду серця, бо немає в тобі вірнішого за нього. 14Адже душа людини часом звикла сповіщати більше, ніж сім сторожів, що сидять на висоті для сторожі. 15І помолися до Всевишнього про все це, щоб ти в правді випростував твою дорогу.
16Слово — початок усякого діла, і перед усяким ділом — рада. 17Стопа — знак зміни серця. Чотири частини появляються: 18добро і зло, життя і смерть, а хто ними постійно володіє, — це язик. 19Є досвідчений чоловік, що повчає багатьох, і є некорисний для власної душі. 20Є мудрий у словах, що зненавиджений, цей буде позбавлений усякої їжі. 21Бо йому не дано милості від Господа, бо він позбавлений усякої мудрості. 22Є мудрий власною душею, і діла його розуму на тілі. 23Мудра людина напоумить свій народ, і плоди його розуму вірні. 24Мудра людина наповниться благословенням, і блаженним називають її всі, хто її бачить. 25Життя людини пораховане днями, і дні Ізраїля нечисленні. 26Мудрий у своєму народі успадкує пошану, і його ім’я житиме навіки.
27Дитино, випробовуй твою душу у твоєму житті та дивись, що для неї погане, і не дай її. 28Бо не все всім годиться, і не всяка душа всім радіє. 29Не будь ненаситним у всяких ласощах і не розпливайся над їжею. 30Адже в багатьох стравах є хвороба, і ненаситність наближає аж до недуги. 31Численні померли через ненаситність, а хто оберігається, той додасть собі життя.
