Передмова
1 Оскільки багато і велике нам дане було через закон і пророків та інших, що за ними пішли, за що потрібно похвалити Ізраїль — за напоумлення і мудрість, і оскільки не тільки потрібно, щоб ті, що читають, стали розумнішими, 5 але й щоб могли бути корисними для тих, що ззовні, які охочі до навчання, і тим, що читають і пишуть; мій дід Ісус, повністю віддавши себе на читання закону, пророків 10 та інших батьківських книг, і, здобувши з них достатнє пізнання, він відчув потребу написати щось з того, що має відношення до напоумлення і мудрості, щоб ті, що люблять навчання, і цими стали дуже сильно захоплені, були ознайомлені з життям закону.
15 Тож будьте заохочені з ревністю і дбайливістю читання чинити і мати вибачення за те, у чому вважатиметься, що ми 20 у висловах працелюбної роботи слів не дописали. Адже не має тієї самої сили в собі те, що сказане по-єврейськи, коли воно перекладене на іншу мову. І не тільки це, але й сам закон і пророки, 25 і решта книг мають немалу відмінність, коли сказані своєю мовою. Бо прийшовши до Єгипту в тридцять восьмому році за царя Еверґета і перебуваючи, я знайшов збірку немалого напоумлення, 30 і я вважав за дуже потрібне і самому вкласти якусь клопітливість і працьовитість, щоб перекласти ту книгу, вклавши велике недосипання і вмілість у відрізку часу, аби, довівши книгу до кінця, подати і тим, що в переселенні бажають радо навчатися, - що готуються за звичаями жити за законом.
Мудрість Ісуса, сина Сираха
11 Уся мудрість — від Господа, і вона з Ним навіки. 2Хто почислить пісок морів, краплі дощу і дні віку? 3Хто дослідить висоту неба, широту землі, безодні та мудрість? 4Першою з усіх створена мудрість, і сприймання розумності — від віку. 5Джерело мудрості — слово Бога на висотах, і Його хід — вічні закони.
6Кому відкрито корінь мудрості? І хто пізнав її подвиги? 7Кому об’явлено вміння мудрості? І хто збагнув її досвідченість? 8Один є мудрий, дуже страшний, що сидить на Своєму престолі. 9Господь Сам її створив, побачив, почислив її і вилив її на всі Свої діла. 10Вона з кожним тілом за Його даром, і Він обдарував нею тих, що Його люблять. Любов Господа — преславна мудрість, яким лиш показується, ділить її йому для вигляду. 11Господній страх — слава, похвала, веселість і вінець радості. 12Господній страх розвеселить серце, дасть веселість, радість і довголіття. Господній страх — дар від Господа, бо на стежках любові посаджені будуть. 13Тому, хто боїться Господа, добре буде в кінці, і в день його смерті він буде благословенний.
14Початок мудрості — боятися Господа, і з вірними в лоні створена була з ними. 15З людьми вона збудувала вічну основу, і їхньому насінню буде довірена. 16Повнота мудрості — боятися Господа, і вона п’яними зробить їх від своїх плодів. 17Весь їхній дім наповнить бажаними і комори — своїми плодами. 18Вінець мудрості — страх Господній, що квітне миром і здоров’ям вилікування. Обидва ж є дарами Бога на мир, а Він поширює похвалу на тих, що Його люблять. 19І Він побачив, і почислив її, уміння і пізнання розуму вилив і підняв вгору славу тих, що її тримали. 20Корінь мудрості — боятися Господа, і її галузки — довголіття. 21Господній страх відкидає гріхи, а хто залишається, відверне всякий гнів.
22Не зможе виправдатися неправедний гнівливий. Бо порух його гніву — це його падіння. 23До часу потерпить довготерпеливий, і пізніше віддасть йому радість. 24До часу він сховає його слова, і губи численних викажуть його розум.
25У скарбах мудрості — притча вміння, а побожність — гидота для грішних. 26Якщо забажаєш мудрість, бережи заповіді, і Господь тобі її подасть. 27Бо Господній страх — мудрість і напоумлення, і Йому милі віра та лагідність. 28Не будь неслухняним до Господнього страху і не наближайся до Нього з подвійним серцем. 29Не будь дволичним в устах людей і вважай на свої губи. 30Не піднось себе, щоб ти не впав, і не навів ти безчестя на твою душу, і Господь відкриє твоє приховане, і посеред збору тебе кине, бо ти не наблизився до Господнього страху, і твоє серце сповнене омани.