Псалмів 43

₁На закінчення. Пісня для синів Корея — на повчання.

₂Боже, ми своїми вухами почули, наші батьки розповіли нам про справу, яку Ти здійснив у їхні дні, у давні дні.

₃Твоя рука вигубила народи: їх Ти поселив, а народи Ти розгромив і вигнав їх.

₄Адже не своїм мечем вони набули в спадок землю, не їхня рука врятувала їх, але Твоя правиця, Твоя сила, сяйво Твого обличчя, — бо Ти їх уподобав.

₅Саме Ти є моїм царем і моїм Богом, що проголошуєш спасіння Якову.

₆З Твоєю допомогою ми поборемо наших ворогів, Твоїм Іменем матимемо за ніщо тих, які повстають проти нас.

₇Адже я не покладаюся на свій лук, і мій меч мене не врятує.

₈Бо Ти нас врятував від наших гнобителів; Ти засоромив тих, які нас ненавиділи.

₉Тож будемо Богом хвалитися весь день, Твоїм Іменем будемо висловлювати хвалу повік.

₁₀Та тепер Ти відкинув нас і засоромив, не будеш іти з нашим військом.

₁₁Ти довів нас до втечі перед нашими ворогами, а наші ненависники захопили собі наше майно.

₁₂Наче овець, Ти віддав нас на поталу, розсіяв нас між народами.

₁₃За безцінь віддав Ти Свій народ, — небагато Ти отримав, коли їх виміняв.

₁₄Ти виставив нас на глузування перед нашими сусідами, на наругу й посміховисько тим, які оточують нас.

₁₅Ти зробив так, що ми стали притчею між народами, щоб між народами кивали на нас головами.

₁₆Увесь день моя ганьба переді мною, і соромом покрилося моє обличчя

₁₇від голосу того, хто поносить і пліткує, від обличчя ворога і гонителя.

₁₈Усе це прийшло на нас, та ми Тебе не забули і не порушили Твого завіту.

₁₉Наше серце не відступило назад, і Ти допустив, щоб наші стежки звернули з Твоєї дороги.

₂₀Адже Ти нас упокорив на місці, де нам чинили зло, і нас покрила тінь смерті.

₂₁Якщо би ми забули Ім’я нашого Бога і почали здіймати наші руки до чужого бога,

₂₂то хіба Бог цього не дослідить? Адже Він знає таємниці серця.

₂₃Тож за Тебе вбивають нас щодня, нас вважають за овець, призначених на заріз.

₂₄Устань, чому спиш, Господи? Підіймись, не відкинь назавжди!

₂₅Чому відвертаєш Своє обличчя, не пам’ятаєш про нашу убогість і наше поневолення?

₂₆Адже нашу душу втоптали в порох, наше нутро прилипло до землі.

₂₇Устань, Господи, допоможи нам, визволи нас — задля Свого Імені!