1Єрихон був замкнений і укріплений, і ніхто з нього не виходив і не входив туди. 2А Господь промовив до Ісуса: Ось Я передаю тобі в руки Єрихон, його царя і тих, хто є в ньому, могутніх своєю силою. 3Ти ж обійди його довкола з військовими; 5і станеться, коли затрубите трубою, нехай заголосить разом весь народ, і коли вони закричать, то стіни міста самі по собі впадуть, і весь народ увійде, кинувшись до міста кожний поперед себе. 6Тоді Ісус, син Навина, прийшов до священиків 7і звернувся до них, промовляючи: Накажете народові обійти і оточити місто, а військові хай підуть озброєні перед Господом. 8І сім священиків, маючи сім святих труб, підуть таким чином перед Господом, і хай дадуть знак гарним звуком, а за ними нехай іде ковчег Господнього завіту. 9Тож військові хай ідуть спереду, а священики, які йдуть в кінці за ковчегом Господнього завіту, хай ідуть і трублять. 10А народові Ісус дав вказівку, наказуючи: Не кричіть, і хай зовсім не буде чути вашого голосу до дня, коли Він оголосить, щоб закричати, а тоді закричите! 11Тож ковчег Божого завіту, обійшовши місто, відразу повернувся до табору і спочив там. 12На другий день Ісус устав вранці, і священики взяли ковчег Господнього завіту. 13А сім священиків, які несли сім труб, ішли перед Господом, а після цього йшли військові та решта народу — за ковчегом Господнього завіту. І священики затрубили трубами, і весь натовп, який залишився, обійшов місто зблизька 14і повернувся знову до табору. Так чинив він шість днів. 15На сьомий день вони встали вранці й обійшли місто шість разів. 16А при сьомому обході затрубили священики, й Ісус сказав ізраїльським синам: Закричіть, бо Господь віддав вам місто! 17Місто ж буде під закляттям, — воно і все, що є в ньому, Господу Саваотові! Тільки розпусницю Раав залишите при житті, — її і тих, хто є в її домі. 18Але ви дуже стережіться закляття, щоби часом ви, пожадавши, самі не взяли із заклятого, бо наведете на табір ізраїльських синів закляття і нас вигубите! 19Адже все золото, срібло, мідь чи залізо буде святим — Господу, його внесуть до Господньої скарбниці! 20І священики затрубили трубами. Коли ж народ почув звуки труб, то весь народ разом заголосив гучним і сильним криком. І весь мур довкола впав, і весь народ увійшов у місто. 21Та Ісус закляв його і те, що було в місті, — від чоловіка і до жінки, від молодого і до старого, до теляти і осла, — знищити вістрям меча. 22А двом юнакам, які розвідували, Ісус сказав: Увійдіть у дім жінки і виведіть її звідти, і те, що є її! 23Тож два юнаки, які розвідували місто, увійшли в дім жінки, і вивели розпусницю Раав, її батька, її матір, її братів і все, що було її, і весь її рід, і поставили її за ізраїльським табором. 24А місто було спалене вогнем з усім, що в ньому, за винятком золота, срібла, міді й заліза, яке віддали, щоб внести в Господню скарбницю. 25Розпусницю Раав і весь її батьківський дім Ісус залишив при житті. Вона поселилася в Ізраїлі, і так є аж до сьогоднішнього дня, тому що вона заховала розвідників, яких Ісус послав розвідати Єрихон. 26У той день Ісус поклявся перед Господом, кажучи: Проклята людина, яка відбудує це місто! За свого первородного закладе його основу і за свого найменшого встановить його браму. І так зробив Озан, котрий з Ветилю: за Авірона, первородного, він поклав його основи, а за найменшого, який залишився живим, встановив його брами. 27Господь був з Ісусом, і його ім’я стало відомим по всій землі.
