1У той час, — сказав Господь, — Я буду за Бога для роду Ізраїля, і вони будуть Мені за народ. 2Так сказав Господь: Я знайшов його теплим у пустелі з тими, що впали від меча. Ідіть і не знищте Ізраїля. 3Господь здалека з’явився йому: Я полюбив тебе вічною любов’ю, через це Я притягнув тебе в милосерді. 4Ще тебе збудую, і будеш збудована, дівиця-Ізраїль. Ще візьмеш твій тимпан і вийдеш зі збором тих, що танцюють. 5Ще насадите виноградники в горах Самарії, насаджуйте і вихваляйте. 6Адже є день покликання тих, що захищаються в горах Єфрема: Встаньте і підіть до Сіону, до нашого Господа Бога. 7Бо так сказав Господь до Якова: Зрадійте і заіржіть над головою народів, явним зробіть і вихваляйте. Скажіть: Господь спас Свій народ, останок Ізраїля. 8Ось Я їх веду з півночі й зберу їх з кінців землі у свято Фасек. І він породить численну юрбу, і вони повернуться сюди. 9З плачем вийшли, та з радістю введу їх, поселяючи при потоках вод на рівній дорозі, і на ній не заблукають. Адже Я став за батька для Ізраїля, і Єфрем — Мій первородний!
10Послухайте Господнє слово, народи, і сповістіть на далекі острови. Скажіть: Той, хто розсіяв Ізраїль, збере його і стерегтиме його так, як хто пасе своє стадо. 11Бо Господь визволив Якова, вирвав його з руки тих, що сильніші за нього. 12І прийдуть, і зрадіють на горі Сіон. І прийдуть до Господнього добра, у землю пшениці, вина і плодів, худоби і овець, і їхня душа буде, як плодовите дерево, і більше не голодуватимуть. 13Тоді дівчата зрадіють у зборі молодих, і старці зрадіють, і оберну їхній плач на радість, і зроблю їх веселими. 14Звеличу і напою душу священиків, синів Левія, і Мій народ наповниться Моїми благами. 15Так сказав Господь: У Рамі почуто голос плачу, ридання і голосіння. Рахиль, що плакала, не забажала припинити ридання за своїх синів, бо їх немає. 16Так сказав Господь: Нехай пропаде твій голос від плачу, а твої очі — від сліз, бо це нагорода за твої діла, і вони повернуться із землі ворогів, 17тривке місце твоїм дітям. 18Я почув Єфрема, що голосить: Ти мене покарав, і я був покараний! Як і теля, я не навчився. Поверни мене, і навернуся, бо Ти — мій Господь Бог! 19Адже після мого полону я покаявся, і після того, як пізнав, я застогнав за дні сорому, і я тобі показав, що я взяв погорду від моєї молодості.
20Єфрем для Мене — улюблений син, миле дитя, тому що Мої слова в ньому, Я обов’язково пам’ятатиму про нього! Через це Я поспішив до нього, і Я безсумнівно помилую його, — говорить Господь. 21Постав собі сіоніми, зроби тіморіми, поклади твоє серце на плечі. Повернися дорогою, якою ти пішла, дівиця-Ізраїль, повернися до твоїх міст, плачучи. 22Доки не повернешся, зневажена дочко? Адже Господь зробив спасіння на нове насадження, у цьому спасінні пройдуть люди. 23Так сказав Господь: Ще скажуть це слово в землі Юди і в його містах, коли поверну його полонених: Благословенний Господь на Його праведній святій горі 24і ті, що живуть у містах Юди, і в усій його землі разом з рільником, і забраний буде в стадо. 25Бо Я напоїв усяку спраглу душу і наситив усяку голодуючу душу. 26Через це Я встав і побачив, і Мій сон Мені був солодким. 27Через це ось приходять дні, — говорить Господь, — і засію Ізраїль і Юду насінням людини та насінням худоби. 28І буде, що так, як Я чував над ними, щоби знищити і зло вчинити, так чуватиму над ними, аби збудувати і насадити, — говорить Господь. 29У ті дні не скажуть: Батьки їли неспілий виноград, а зуби дітей мають оскомину. 30Але кожний помре у своєму гріху, і в того, хто їсть неспілий виноград, його зуби матимуть оскомину.
31Ось приходять дні, — говорить Господь, — і заповім домові Ізраїля та домові Юди новий завіт. 32Не за завітом, який Я склав з їхніми батьками в день, коли Я взяв їх за руки, щоб вивести їх з єгипетської землі, бо вони не залишилися в Моєму завіті, і Я знехтував ними, — говорить Господь. 33Бо це завіт, який Я заповім домові Ізраїля після тих днів, — говорить Господь, — даючи, дам Мої закони в їхній розум і на їхніх серцях запишу їх. І буду їм за Бога, а вони будуть Мені за народ. 34І не навчатимуть кожний свого громадянина і кожний свого брата, кажучи: Пізнай Господа! Оскільки всі Мене пізнають від їхнього малого і аж до їхнього великого, бо буду милосердний над їхнім беззаконням і більше не згадаю їхніх гріхів. 35Якщо підніметься небо до висот, — говорить Господь, — і якщо знизиться основа землі вниз, то Я не відкину рід Ізраїля, — говорить Господь, — за все, що вчинили.
36Так сказав Господь, що дає сонце для світла вдень, місяць і зірки для світла вночі, і крик на ревіння, — і заревіли Його хвилі, Господь Вседержитель Йому Ім’я. 37Якщо припиняться ці закони перед Моїм обличчям, — говорить Господь, — то рід Ізраїля перестане існувати як народ перед Моїм обличчям усі дні. 38Ось приходять дні, — говорить Господь, — і буде збудоване місто Господеві від башти Ананеїла аж до Брами кута. 39І вийде його обмір перед ними аж до горбів Ґарива, і оточений буде довкола муром з вибраного каменя. 40І всі асаримоти аж до Кедронського схилу, аж до кута Кінської східної брами освячення Господу, і більше не пропаде та не буде знищений аж до віку.
