1Господь мені показав два кошики смоківниць, що лежать перед лицем Господнього храму після того, як Навуходоносор, цар Вавилону, відселив з Єрусалима Єхонію, сина Йоакима, царя Юди, і володарів, і ремісників, і в’язнів, і багатих, і повів їх до Вавилону. 2Один кошик дуже добрих смоківниць, як ранні смоківниці, і другий кошик дуже поганих смоківниць, які не можна їсти через їхню непридатність. 3І сказав мені Господь: Що ти бачиш, Єреміє? І я сказав: Смоківниці. Гарні, дуже гарні, і погані, дуже погані, які не їдять через їхню непридатність.
4І було до мене Господнє слово, кажучи: 5Так говорить Господь, Бог Ізраїля: Так, як ці гарні смоківниці, так пізнаю виселенців Юди, яких Я відіслав із цього місця до землі Халдеїв на добро. 6І скріплю Мої очі на них на добро, і поверну їх до цієї землі, і збудую їх, а не знищу, і насаджу їх, а не виполю. 7І дам їм серце, щоб вони Мене знали, бо Я є Господь, і вони будуть Мені народом, а Я буду їм Богом, бо навернуться до Мене всім їхнім серцем. 8І як смоківниці погані, які не їдять через їхню непридатність, — так говорить Господь, — так видам Седекію, царя Юди, і його вельмож, і залишений Єрусалим, тих, хто залишився в цій землі, і тих, які живуть у Єгипті. 9І дам їх на розсіяння по всіх царствах землі, і на погорду, на притчу, на ненависть і на прокляття в кожному місці, куди Я їх туди вигнав. 10І нашлю на них меч, голод і смерть, аж доки не зникнуть із землі, яку Я їм дав.
