1Коли спинився заколот мужів довкруги збору, то промовив і Олоферн, вождь сили Ассура, перед усім народом чужинців до Ахіора і до всіх синів Моава: 2Хто ти є, Ахіор, і найманці Єфрема, що ти в нас так пророкуєш, як сьогодні, і ти сказав не воювати проти народу Ізраїля, бо їхній Бог щитом їх покриває? І хто Бог, хіба не Навуходоносор? Він пошле свою силу і вигубить їх з поверхні землі, — і їхній Бог не спасе їх! 3Але ми, його раби, поб’ємо їх, як одного чоловіка, і вони не витримають сили наших коней. 4Бо знищимо їх у них, і їхні гори сп’яніють від їхньої крові, їхні рівнини наповняться їхніми мерцями, і не встоїть стопа їхніх ніг перед нашим обличчям, але загинуть вигубленням, — каже цар Навуходоносор, володар усієї землі. Адже він сказав, що не будуть даремними слова його мови. 5Ти ж, Ахіоре, найманцю Аммона, який сказав ці слова в дні твоєї безбожності, більше не побачиш мого обличчя від цього дня, аж доки не помщуся на роді тих, що з Єгипту! 6І тоді твої легені прошиє залізо меча мого війська і народ моїх слуг, і впадеш від їхніх ран, коли вони повернуться. 7І хай мої раби повернуть тебе до гірської околиці й поставлять тебе в одному з гірських міст, 8і не загинеш, аж доки не будеш погублений з ними. 9І якщо віриш твоїм серцем, що не будуть захоплені, хай твоє обличчя не занепадає. Я сказав, і ніщо з моїх слів не пропаде.
10І Олоферн наказав своїм слугам, які стояли в його шатрі, взяти Ахіора, відіслати його до Ветулії і віддати в руки синів Ізраїля. 11І його раби взяли його, і повели його за межі табору до рівнини, пішли з-посеред рівнини до гірської околиці й прийшли до джерел, які були під Ветулією. 12А коли мужі міста на верхів’ї гори побачили їх, то взяли свою зброю і вийшли з міста на верхів’я гори, і кожний муж, який кидав з пращі, стійко захищали свій схил і кидали на них камінням. 13Вони, підсунувшись до гори, зв’язали Ахіора і залишили покинутим біля підніжжя гори, і відійшли до свого пана.
14Вийшовши зі свого міста, сини Ізраїля підійшли до нього і, розв’язавши його, відвели до Ветулії і поставили його перед володарями їхнього міста, 15якими були в ті дні Озія, син Міхи з племені Симеона, Хаврій, син Ґотоніїла, і Харміс, син Мелхіїла. 16Вони скликали всіх старійшин міста, і збігся кожний їхній молодець і жінки на збори, і поставили Ахіора посеред усього їхнього народу, і запитав його Озія, що сталося.
17І, відповівши, той сповістив їм слова збору Олоферна і всі слова, які він сказав посеред володарів синів Ассура, і те, що гучно виказав Олоферн проти дому Ізраїля. 18І народ, упавши, поклонився Богові й закричав, гукаючи: 19Господи, Боже неба, поглянь на їхні гордощі й помилуй пригноблення нашого роду, і на цей день зглянься на обличчя тих, що тобі освячені! 20Вони потішили Ахіора і дуже його похвалили, 21і взяв його Озія зі збору до свого дому і зробив прийняття старійшинам, і цілу ту ніч прикликали Бога Ізраїля на допомогу.
