4І сталося, коли він закінчив свою раду, Навуходоносор, цар ассирійців, покликав Олоферна, вождя своєї сили, що був другим після нього, і промовив до нього: 5Так говорить великий цар, володар усієї землі: Ось ти відійдеш від мого обличчя і візьмеш із собою довірених мужів у їхній силі, піших сто двадцять тисяч і велике число коней з дванадцятьма тисячами вершників. 6І вийдеш назустріч усій землі на захід, бо не послухалися слова моїх уст, 7і сповістиш їм, щоб підготували землю і воду, бо вийду проти них у своєму гніві, покрию все обличчя землі ногами моєї сили і їх подам їм на розграбування. 8І їхні побиті наповнять їхні прірви, і кожен потік і ріка переповняться їхніми мертвими. 9І поведу їхніх полонених до країв усієї землі. 10Ти ж, пішовши, забери мені всю їхню околицю, і піддадуться тобі, і мені збережеш їх до дня їхнього покарання. 11А твоє око не пощадить неслухняних, щоб видати їх на вбивство і пограбування на всій твоїй землі! 12Бо живу я і сила мого царства, тож сказав я, і вчиню це своєю рукою! 13Ти ж не переступай ані одного зі слів твого пана, але обов’язково виконай усе так, як я тобі заповів, і не зволікай, щоб зробити це!
14Олоферн, відійшовши від обличчя свого пана, покликав усіх вельмож, вождів і проводирів сили Ассура. 15Він почислив вибраних до лав мужів, як йому і наказав його пан, — сто двадцять тисяч і дванадцять тисяч коней зі стрільцями, 16і розташував їх так, як розставляється велике військо до війни. 17Він привів верблюдів, ослів і мулів до їхнього складу, дуже велике число, а також овець, волів і кіз на їхню підготовку, яким не було рахунку, 18приготував їжу для кожного чоловіка на значну кількість, і взяв дуже багато золота і срібла з дому царя. 19І вийшов він та все його військо в похід, щоб випередити царя Навуходоносора і покрити всю поверхню землі до заходу колісницями, кіньми і їхніми вибраними пішими. 20І з ними пішов великий змішаний збір, наче сарана, немов пісок землі, бо не було рахунку їхньої кількості. 21Йшли з Ніневії триденною дорогою перед обличчям рівнини Вектілет, і пішли з Вектілета неподалік гори, що по правиці верхньої Кілікії. 22Він забрав усю свою силу, своїх піших, коней і колісниці, і пішов звідти до горішньої околиці. 23Він вирубав Фуда і Луда, пограбував усіх синів Рассіса і синів Ізмаїла, тих, що напроти обличчя пустелі до півдня Хелеона. 24Перейшовши Євфрат і пройшовши Месопотамію, він знищив усі високі міста тих, що на потоці Аврона, аж до підходу до моря. 25Він захопив границі Кілікії і вирубав усіх, що йому противилися, і прийшов аж до границь Яфета, що до півдня, напроти обличчя Аравії. 26І оточив усіх синів Мадіяма, спалив їхні поселення і пограбував їхні стада. 27І пішов до рівнини Дамаску в дні жнив пшениці, і спалив усі їхні поля, отари і стада дав на винищення, пограбував їхні міста, винищив їхні поля і вигубив усю їхню молодь вістрям меча. 28Та напав його страх і тремтіння на тих, що мешкали на узбережжі, які були в Сідоні й Тирі, і тих, котрі мешкали в Сурі, Окіні, а також усіх, що жили в Ємнаані, і ті, що жили в Азоті й Аскалоні, дуже його боялися.
