1Подивіться, як загинув праведний, і ніхто не приймає цього до серця, тож праведні мужі забираються, і ніхто не розуміє. Адже праведного забрано від присутності неправедності. 2Його гробниця буде в мирі, — його забрано з-поміж людей.
3Ви ж прийдіть сюди, беззаконні сини, нащадки тих, хто порушує подружню вірність, покоління розпусниці. 4У чому ви отримали насолоду? І на кого ви відкрили ваші уста? І на кого ви накинулися вашим язиком? Хіба ви не є дітьми знищення, беззаконне потомство? 5Ті, хто молиться до ідолів під розлогими деревами, ріжуть у жертву своїх дітей у долинах серед каміння. 6Це — твоя частка, такий твій спадок, і їм ти приносила жертви виливання, і для них ти звершувала жертвоприношення. Отже, хіба не буду Я обурений цим? 7На високій і піднесеній горі, там твоя постіль, і там ти приносила жертви. 8І за одвірками твоїх дверей ти поставила свої пам’ятники. Ти сподівалася, що коли відійдеш від Мене, матимеш щось більше. Ти полюбила тих, хто лежав з тобою, 9і ти в надмірі чинила з ними свою розпусту, і численними зробила тих, які далеко від тебе, і ти послала послів поза твої границі, і ти відвернулася, та була впокорена аж до аду.
10Ти втомилася своїми довгими мандрівками, та не сказала: Спочину для відновлення сили. Оскільки ти це робила, то через це ти не молилася до Мене. 11Кого, остерігаючись, ти налякалася, і обманювала Мене, і не пам’ятала про Мене, і не взяла ти Мене ні до свого серця, ні до розуму? І Я, бачачи тебе, Я не звертав уваги, тож ти Мене не побоялася. 12Тож я сповіщаю Мою праведність і твоє зло, яке тобі не допоможе. 13Коли закличеш, нехай вони тебе помилують у твоїй скорботі. Адже цих усіх підхопить вітер і віднесе буря. А ті, хто тримається Мене, здобудуть землю і успадкують Мою святу гору. 14І говоритимуть: Очистіть перед ним дороги, заберіть перепони з дороги Мого народу, — 15так говорить Всевишній Господь, Який живе на висотах навіки, Святий, серед святих Його Ім’я, Всевишній Господь, Який спочиває серед святих і дає терпеливість тим, хто занепав духом, і дає життя тим, які мають розбите серце!
16Не вічно каратиму вас і не завжди триматиму гнів на вас! Адже від Мене вийде дух, — Я ж створив усе, що дихає! 17Через гріх Я його трохи засмутив, і Я його уразив, і Я відвернув Своє обличчя від нього, і він був засмучений, і пішов засмучений своїми дорогами. 18Я побачив його дороги, і Я його зцілив, і Я його потішив, і дав йому правдиву потіху, — 19мир на мир тим, хто є далеко і близько. І сказав Господь: Зцілю їх! 20Неправедні так і носитимуться хвилями і не зможуть спочити. 21Не треба радіти безбожним, — сказав Господь Бог.
