1Потішайте, потішайте Мій народ! — говорить Бог. 2Священики, заговоріть до серця Єрусалима, потішайте його! Адже завершилося його впокорення, і його гріх — прощений. Адже він одержав з Господньої руки вдвоє за свої гріхи. 3Голос того, хто гукає в пустелі: Приготуйте Господню дорогу, прямими робіть стежки нашого Бога! 4Кожна долина наповниться, а будь-яка гора та пагорб знизиться, і все криве стане прямим, а гостре — гладкими дорогами. 5І з’явиться Господня слава, і всяке тіло побачить Боже спасіння, бо Господь заговорив.
6Голос того, хто говорить: Закричи! І я запитав: Що кричатиму? Усяке тіло — трава, і всяка людська слава — як цвіт трави. 7Засохла трава, і цвіт відпав, 8а слово вашого Бога залишається навіки! 9Вийди на високу гору, ти, що благовістиш Сіонові! Підвищ із силою твій голос, ти, хто благовістиш Єрусалимові! Підніміть, не бійтеся! Скажи містам Юди: Ось Бог ваш! 10Ось Господь приходить із силою, і Його рука з владою, ось Його винагорода з Ним і діло перед Ним.
11Як пастир, Він пастиме Своє стадо і Своєю рукою Він збере ягнят, і потішить тих, які мають у лоні. 12Хто виміряв рукою воду і небо долонею, і всю землю пригорщею? Хто зважив гори важками і ліси терезами? 13Хто пізнав Господній розум, і хто був Його помічником, який Його повчає? 14Чи з ким-небудь Він порадився, і той Його навчив? Чи хтось показав Йому суд? Чи хтось показав Йому дорогу розуміння? 15Оскільки всі народи можна порахувати за краплю води з відра і за доважок на терезах, і вважатимуться за плювок. 16І Лівану не вистачить для підтримання вогню, і всіх чотириногих не вистачить на всепалення для Нього, 17і всі народи є як ніщо і за ніщо сприймаються.
18До кого ви уподібнили Господа, і до якої подоби ви Його прирівняли? 19Хіба не митець зробив образ, який золотар, розтопивши золото, позолотив його, зробив його подобою? 20Адже столяр вибирає негниюче дерево і мудро шукає, як поставити його образ, щоб не зрушився. 21Хіба не зрозуміли ви? Хіба ви не чули? Чи ж вам не сповістили від початку? Хіба ви не пізнали основ землі? 22Він тримає круг землі, і ті, хто живе на ній, — як сарана. Він поставив небо, як покриття, і розтягнув, як намет для проживання. 23Він призначає володарів, як ніщо, щоб володіли, а землю зробив, як ніщо. 24Бо не сіятимуть і не насадять, і на землі не вкорениться їхній корінь. Він дихнув на них, і вони висохли, і буря їх підніме, як полову.
25Тож тепер до кого Мене уподібните, чи до чогось буду прирівняний? — сказав Святий. 26Погляньте на висоту вашими очима і придивіться. Хто це все виставив напоказ? Той, Хто виводить за числом Свій світ, усіх покличе по імені. Від великої слави і в силі моці нічого від Тебе не затаїлося. 27Тож не говори, Якове, і що ти сказав, Ізраїле: Зникла моя дорога від Бога, і мій Бог відкинув суд і відступив. 28Тепер хіба ти не зрозумів, чи не почув? Бог вічний! Бог, Який створив краї землі, не голодніє і не втомлюється, і Його розум не можна дослідити! 29Він дає голодним силу і не засмученим — смуток. 30Адже молоді голодуватимуть, і юнаки втомляться, і вибрані будуть безсилі. 31А ті, хто очікує Бога, одягнуться в силу, відростять крила, як орли, вони бігатимуть і не потомляться, ходитимуть і не зголодніють.
