1Кількість синів Ізраїля була, немов морського піску, якого не можна ні виміряти, ні полічити, і буде, що на місці, де їм сказано: Ви — Не Мій народ, вони ж будуть прозвані синами живого Бога. 2І зібрані будуть разом сини Юди і сини Ізраїля, поставлять собі одну владу і підуть із землі, бо великий день Єзраела. 3Скажіть вашому братові: Мій народ, — і вашій сестрі: Помилувана.
4Судіться з вашою матір’ю, судіться, бо вона — не Моя жінка, і Я — не її чоловік! І вигублю її розпусту з-перед Свого обличчя та її перелюб з-посеред її грудей, 5щоб повністю її роздягнути до наготи і поставити її такою, як у день її народження. І її поставлю, як пустелю, і зроблю її, наче безводну землю, і погублю її спрагою. 6І не помилую її дітей, бо вони — діти розпусти. 7Адже їхня матір чинила розпусту, засоромила та, що їх народила. Бо вона сказала: Піду за моїми любовниками, тими, що дали мені мій хліб, мою воду, мій одяг, мій льняний одяг, мою олію і все, що мені потрібне.
8Через це ось Я перегороджую її дорогу терням і забудую її дороги, і вона не знайде своєї стежки. 9Вона гнатиметься за своїми любовниками, та не дожене їх. Шукатиме за ними, та їх не знайде. І скаже: Піду і повернуся до мого першого чоловіка, бо мені тоді було краще, ніж тепер! 10І вона не взнала, що Я дав їй пшеницю, вино та олію, і помножив для неї срібло. Вона ж зробила Ваалові срібне і золоте. 11Через це повернуся і заберу Мої своєчасні врожаї пшениці та Моє вино у свою пору, заберу Мій одяг, Мій льняний одяг, щоб вона не прикрила свій сором. 12Тепер же відкрию її нечистоту перед її любовниками, і ніхто її не забере з Моєї руки. 13І відверну всі її радощі, її свята, нові місяці, її суботи та всі її свята. 14І знищу її виноградник та її смоківниці, про які сказала: Це моя винагорода, яку мені дали мої любовники! Тож поставлю це на свідчення, і це пожеруть звірі поля, птахи неба і плазуни землі. 15І помщуся на ній за дні Ваалів, в які вона їм кадила і одягала свої сережки та свої ланцюжки, і вона ходила за своїми любовниками, а Мене забула, — говорить Господь.
16Через це ось Я дам їй заблукати, приведу її в пустелю та заговорю до її серця, 17і там дам їй її посілість і долину Ахора, щоб відкрити її розум, і вона там буде впокорена за днями своєї молодості і за днями її приходу з єгипетської землі. 18І буде, що в той день, — говорить Господь, — вона назве Мене: Мій чоловік! І більше вона не назве Мене Ваалами, 19і вигублю імена Ваалів з її уст, і їхні імена більше не згадаються.
20Я складу для них завіт у той день зі звірами поля, з птахами неба і з плазунами землі. Лук, меч і війну розіб’ю в землі й поселю тебе у впевненості. 21Візьму Собі тебе навіки і візьму Собі тебе в праведності, у суді, у милосерді та в щедрості, 22і візьму Собі тебе у вірі, і ти пізнаєш Господа. 23І буде в той день, — говорить Господь, — Я прислухаюся до неба, і воно прислухається до землі, 24і земля послухається пшениці, вина та олії, і це послухається Єзраела. 25І посію її Собі на землі, помилую Непомилувану, і скажу Не Моєму народові: Ти — Мій народ! А він скаже: Ти є моїм Господом Богом.
