1Ось благословення, яким Мойсей, Божий чоловік, поблагословив ізраїльських синів перед своєю смертю. 2Він сказав:
Господь прийшов із Синаю,
явився нам із Сиїру
і поспішив з гори Фаран з десятками тисяч кадесів,
а по Його правиці з Ним — ангели.
3Він пожалів Свій народ.
Усі освячені — у Твоїх руках,
вони — під Тобою.
Він прийняв з Його слів
4закон, який заповів нам Мойсей, —
спадщину для громад Якова.
5І Він буде володарем в улюбленому народі,
коли зберуться володарі народів
разом з племенами Ізраїлю.
6Нехай живе Рувим і не вмирає,
і нехай буде численний своєю кількістю.
7А ось це — про Юду:
Почуй, Господи, голос Юди
і прийди до його народу.
Нехай його руки вирішують йому суперечки,
і Ти будь йому помічником від його ворогів.
8А про Левія сказав:
Дайте Левію його Об’явлення,
і його Правду дайте праведному чоловікові,
якого випробували у Випробовуванні
та якого зганили біля води Суперечки;
9який говорить батькові та матері: Я тебе не бачив.
Він не впізнав своїх братів
і зрікся своїх синів,
але зберіг Твої слова
й дотримався Твого завіту.
10Вони пояснюватимуть Твої постанови Якову
і Твій закон — Ізраїлеві;
вони завжди покладатимуть ладан в час Твого гніву
на Твій жертовник.
11Поблагослови, Господи, його силу
і прийми діла його рук!
Поламай крижі його ворогам, які повстали проти нього,
і нехай не встануть ті, хто ненавидить його!
12А про Веніамина сказав:
Господній улюбленець житиме в довір’ї,
Бог отінює його всі дні,
і він спочив у Його обіймах.
13А про Йосифа сказав:
Його земля — від Господнього благословення, —
від сезонів неба і роси
та від безодень підземних джерел,
14від посезонних плодів сонячних поворотів
та від поєднань місяців,
15від вершин стародавніх гір
та від вершин вічних узвиш,
16від посезонного багатства землі.
Що угодне Тому, Хто з’явився в кущі,
нехай зійде на голову Йосифа
й на тім’я прославленого серед братів.
17Його краса — мов краса вола-первістка,
його роги — мов роги буйвола:
ними він колотиме народи всі разом аж до краю землі.
Це Ефраїмові десятки тисяч,
це Манасіїні тисячі.
18А про Завулона сказав:
Радій, Завулоне, у своєму поході,
і ти, Іссахаре, у своїх наметах!
19Вони вигублять народи, і ви будете прикликати там
і приносити справедливі жертви,
бо тебе годуватиме багатство моря
і торгівля тих, що живуть на узбережжі.
20А про Ґада сказав:
Благословенний, хто розширює границі Ґада!
Він спочив, наче лев,
розтрощивши рамено і володаря.
21Він нагледів свій первоплід,
бо там була розділена земля володарів,
зібраних разом з князями народів.
Господь здійснив справедливість
і Свій суд з Ізраїлем.
22А про Дана сказав:
Дан — це левеня,
що вискакує з Васану.
23А про Нефталима сказав:
Нефталим — це повнота задоволень;
нехай він буде сповнений благословенням від Господа,
нехай володіє морем та півднем.
24А про Асира сказав:
Асир — найбільш благословенний серед синів;
нехай він буде приємним для своїх братів,
нехай вмочає свою ногу в олії.
25Його взуття буде залізо й мідь,
і твоя сила — тривала, як твої дні.
26Немає такого бога, як Бог улюбленця.
Твій помічник — Той, Хто ходить по небу,
величний по небозводу.
27Твій захист — захист предвічного Бога,
під силою Його вічних рамен;
Він прожене з-перед твого обличчя ворога,
кажучи: Загинь!
28Ізраїль житиме безпечно
сам на Якововій землі
з пшеницею та вином,
і небо буде йому захмарене росою.
29Блаженний ти, Ізраїлю!
Хто подібний до тебе, спасенний Господом народе?
Твій помічник захищатиме тебе щитом,
і меч буде твоєю хвальбою.
Твої вороги оббріхуватимуть тебе,
та ти наступиш їм на шию.