1Так показав мені Господь: ось ранній рій сарани, що приходить, і одна личинка сарани — цар Ґоґ. 2Станеться, що коли він закінчить пожирати траву землі, я скажу: Господи, Господи, будь милосердний! Хто підніме Якова? Адже він — нечисленний. 3Розкайся над цим, Господи. Цього не буде, — говорить Господь.
4Так мені показав Господь, і ось Господь закликав суд у вогні, і він пожер велику безодню та пожер частку. 5І я сказав: Господи, Господи, зупини! Хто підніме Якова? Бо він — нечисленний. 6Розкайся над цим, Господи. І цього не станеться! — говорить Господь.
7Так показав мені Господь, і ось хтось стоїть на адамантовій стіні, і в його руці — адамант. 8І промовив Господь до мене: Що ти бачиш, Амосе? Я ж відказав: Адамант. І сказав Господь мені: Ось Я ставлю адамант посеред Мого народу Ізраїля, більше не продовжуватиму його минати. 9І знищені будуть жертовники сміху, жертви Ізраїля будуть спустошені, і повстану мечем на дім Єровоама.
10Амасія, священик Ветиля, послав до ізраїльського царя Єровоама, кажучи: Проти тебе Амос чинить заколоти посеред дому Ізраїля. Земля не може витримати всіх його слів! 11Тому що Амос так говорить: Від меча прийде до кінця Єровоам, а Ізраїль буде поведений полоненим зі своєї землі! 12І промовив Амасія до Амоса: Видючий, іди геть! Відійди собі до землі Юди і там живи, там і пророкуватимеш! 13А у Ветилі більше не будеш пророкувати, бо це — святощі царя і дім царства.
14Амос відповів і сказав Амасії: Я не був пророком ні сином пророка, проте я був лишень пастухом і збирачем ягід з дерев. 15Та Господь узяв мене від овець, і Господь сказав мені: Іди, пророкуй проти Мого народу Ізраїля! 16І тепер послухай Господнє слово: Ти говориш: Не пророкуй проти Ізраїля і не докучай домові Якова. 17Через це так говорить Господь: Твоя жінка в місті буде розпусницею, твої сини і твої дочки впадуть від меча, а твоя земля шнурком буде розміряна, і ти скінчишся в нечистій землі, а Ізраїль буде відведений полоненим зі своєї землі.
